Kanonenjagdpanzer: відмінності між версіями

{{Бронетехніка|MTU MB 837 Aa V8|назва=Kanonenjagdpanzer|зображення=[[File:Bundesarchiv B 145 Bild-F027425-0001, Kanonenjagdpanzer (KanJPz) - Jagdpanzer Kanone 90 mm.jpg|300px]]|опис_зображення=|класифікація=[[Винищувач танків]]|модифікація=|компонувальна схема=|вартість=|країна-виробник=[[ФРН]]|розробник=Henschel і Hanomag|компанія-виробник=|роки виробництва=1965-1967|кількість виробів=|роки експлуатації=1965-1990|модифікації=|основні країни-оператори=[[ФРН]]|війни=|бойова маса=27,5|екіпаж=4|десант=|довжина=8750|ширина=2980|висота=2090|кліренс=|база=|колія=|тип броні=гомогенна, зварна|лоб корпусу=|лоб корпусу (верх)=|лоб корпусу (середина)=|лоб корпусу (низ)=|борт корпусу=|борт корпусу (верх)=|борт корпусу (низ)=|корма корпусу=|корма корпусу (верх)=|корма корпусу (середина)=|корма корпусу (низ)=|дах корпусу=|днище=|лоб башти=|маска гармати=|борт башти=|корма башти=|дах башти=|активний захист=|динамічний захист=|основне озброєння=|калібр, марка та тип гармати=Rheinmetall BK 90/L40 90мм90 мм|довжина ствола=40,4|скорострільність=|кути ВН=−8…+15°|кути ГН=±15|дальність стрільби, км.=|боєкомплект гармати=|приціли=|кулемети=|боєкомплект=|додаткове_озброєння=|боєкомплект (2)=|тип, марка двигуна=29,4л4 л MTU Friedrichshafen|потужність двигуна=500|пальне=|трансмісія=|підвіска=|колісна формула=|гусениці=|швидкість по шосе=70|швидкість по перетятій місцевості=|запас ходу по шосе=385|запас ходу по перетятій місцевості=|питома потужність=|питомий тиск на ґрунт=|допустимий нахил=|підйом, що долається=|стінка, що долається=|рів, що долається=|брід, що долається=|засоби зв'язку=}}

Розробка проекту протитанкової самохідної артилерійської установки почалася в середині 1950-х років фахівцями фірм [[Hanomag]] (Hannoversche Maschinenbau AG) і [[Henschel-Werke|Henschel]] (Henschel Rheinstahl AG). В якості базиБазою для нової машини був обраний бронетранспортер Schützenpanzer Lang HS.30. Перший прототип САУ, позначений як Kanonenjagdpanzer 1-3, був зібраний в 1959 році. Випробування виявили значні недоліки машини, внаслідок чого продовжилися роботи з доопрацювання машини. Нову САУ було вирішено озброїти 90-мм протитанковою гарматою, яка встановлена на танку M47 Patton II, американського виробництва. До 1961 року кожна з фірм-розробників створила свій дослідний зразок. Обидва зразки були представлені на випробуваннях. Після проведення порівняльних випробувань, а також внаслідок об'єднання фірм, було прийнято рішення про об'єднання зусиль фахівців обох фірм і створенні єдиного дослідного зразка. Роботи зі створення і випробування нового зразка затягнувся до 1965 року. Після проведення всіх випробувань, в 1966 році, нова машина була прийнята на озброєння під позначенням JPz 4-5. САУ будувалась серійно в 1966—1967 роках. За час виробництва фірмами Hanomag і Henschel було виготовлено по 385 машин.

Виготовленням установок зайнялися фірми «Hanomag» і «Henschel». Для установок було створено спеціальне шасі. Герметизований корпус самохідки зварений з катаних броньових листів, встановлених з великими кутами нахилу. Однак, 30-мм броня забезпечувала захист тільки від осколків і вогню великокаліберних кулеметів. Машина має невеликі габарити по висоті—2085висоті — 2085 мм. Установка оснащена 90-мм протитанковою гарматою «[[Rheinmetall]]» довжиною 40,4 калібрів, спареною з 7,62-мм кулеметом, і 7,62-мм зенітним кулеметом. Для стрільби з гармати використовувалися ті ж боєприпаси, що і для американських танків М47 і М48, що знаходилися в той час на озброєнні Бундесверу. Заряджання гармати здійснювалось вручну. Всі члени екіпажу мають для спостереження перископічні призмові перископи . Приціл навідника—навідника — телескопічний, у командира—командира — панорамний. Для водіння машини вночі застосовувався комплекс інфрачервоних приладів. Чотиритактний дизельний двигун рідинного охолодження скомпонований в одному блоці з силовою передачею. Силова передача—передача — гідромеханічна з напівавтоматичним приводом управління. Коробка передач—передач — планетарна з електричним приводом управління. Підвіска машини—машини — торсіонна з гідравлічними амортизаторами. Для подолання водних перешкод на машині є обладнання для підводного водіння (глибина подоланого броду — 2,1 м).

''Spähpanzer Ru 251'' — розвідувальний танк, побудований на базі Kanonenjagdpanzer за програмою заміни застарілих M41. Не був випущений в серійне виробництво.

''RJPz2 «Ракетенягдпанцер»'' — САУ обладнана французьким ПТКР SS-11. Випускалася з 1967 року.

''Jaguar 1'' — САУ обладнана ПТКР «хот». Почала випускатися в 1978 році.

{{Сучасна військова техникатехніка Німеччини}}