Радіоактивність: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 193.93.217.27 (обговорення) до зробленого Igor Yalovecky |
|||
Рядок 30:
[[Спектр]] α- і γ-випромінювань переривисті («дискретні»), а спектр β-випромінювання — неперервний.
'''[[Бета-розпад|β-розпад]] (
Беккерель довів, що β-промені є потоком [[електрон]]ів. β-розпад — прояв [[Слабка взаємодія|слабкої взаємодії]].
Рядок 48:
Після β-розпаду [[атомний номер]] елемента змінюється і він зміщується на одну клітинку в [[Періодична система елементів|таблиці Менделєєва]].
'''[[Альфа-розпад|α-розпад]] (
''α-розпадом'' називають мимовільний розпад атомного ядра на ядро-продукт і α-частинку (ядро атома <math>{}^{4}_{2}\textrm{He}</math>).
Рядок 65:
Процес радіоактивного розпаду відбуватиметься доти, поки не з'явиться стабільне, тобто нерадіоактивне ядро, яким частіше за все є ядра [[свинець|свинцю]] або [[бісмут]]у.
'''[[Гамма-розпад|γ-розпад]] (Гамма розпад)'''
Гамма промені - це [[електромагнітна хвиля|електромагнітні хвилі]] із [[довжина хвилі|довжиною хвилі]], меншою за розміри [[атом]]а. Вони утворюються зазвичай при переході ядра атома із [[Збуджений стан квантовомеханічної системи|збудженого стану]] в [[Основний стан квантовомеханічної системи|основний стан]]. При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі не змінюється, а отже ядро залишається тим самим елементом. Однак випромінювання гамма-променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.
== Період напіврозпаду ==
| |||