Конституція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
MobyVan (обговорення | внесок) стиль |
||
Рядок 122:
У той же час, близько [[1240]] року, [[Копти|коптський]] [[єгипет]]ський християнський письменник, 'Абуль Фада'іль ібн аль-'Ассаль, написав ''{{не перекладено|Закон королів|||Fetha Nagast}}'' [[Арабська мова|арабською мовою]]. 'Ібн аль-Ассаль запозичив свої закони частково з апостольських писань і закону Мойсея, та частково з кодексів колишньої [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]]. Є декілька історичних записів, що стверджують, що цей Закон було перекладено [[Ґеез|мовою Геез]], і він потрапив до [[Ефіопія|Ефіопії]] близько [[1450]] року за князювання [[Зара Якоб|Зери Якоба]]. Тим не менш, перша письмова згадка про використання його як конституції (найвищого закону землі) пов'язаний із Сарсою Денґелем починаючи з [[1563]] року. ''Закон королів'' залишався верховним законом в Ефіопії до [[1931]] року, коли сучасну за стилем {{не перекладено|Конституція Ефіопії|Конституцію||Constitutions of Ethiopia}} було вперше видано імператором [[Хайле Селассіє I]].
[[Золота булла (1356)|Золота булла 1356 року]] була законодавчим актом, виданим ''[[Рейхстаг (Священна Римська імперія)|Рейхстагом]]'' у [[Нюрнберг]]у, очолюваним імператором [[Карл IV (імператор
У [[Китай|Китаї]] імператор [[Чжу Юаньчжан]] створив й удосконалив документ, що він назвав ''Заборони предків'' (уперше опубліковано [[1375]] року, а потім двічі переглянуто до його смерті в [[1398]] році). Ці правила слугували в прямому розумінні конституції для [[Династія Мін|династії Мін]] протягом наступних 250 років.
Рядок 142:
{{детальніше|Конституція Пилипа Орлика}}
''[[Конституція Пилипа Орлика|Пакти та Конституції прав і вольностей Війська Запорозького]]'' можна визнати
==== Інші ранні європейські конституції ====
Рядок 187:
Доба [[Відродження]] відзначилася низкою політичних філософів, які у своїх працях критикували монархів і прагнули віднайти такі принципи проектування конституції, які, на їхній погляд, могли б сприяти встановленню ефективного та справедливого управління. Ця ідея бере свій початок з часів відродження римської концепції [[Jus gentium|права народів]]<ref>''[http://www.constitution.org/victoria/victoria_.htm Relectiones]'', Франциск де Вікторія (лекц. 1532, перша публ. 1557).</ref> і її застосування до відносин між народами, які прагнули ухвалення звичаєвих «законів війни і миру»<ref>''{{не перекладено|Про право війни і миру|||The Law of War and Peace}}'', [[Гуго Гроцій]] (1625)</ref>, щоб покращити умови війни та зробити їх не такими постійними. Це призвело до роздумів про обсяг владних повноважень монархів й інших посадових осіб, природу походження таких повноважень та способи зловживання ними.<ref>''[http://www.constitution.org/vct/vct.htm Vindiciae Contra Tyrannos (Захист свободи від тиранів)]'', «Юніус Брутус» (ориг. фр. 1581, англ. пер. 1622, 1688)</ref>
Початковий момент у цій лінії дискурсу виник в Англії часів [[Громадянська війна в Англії|Громадянської війни]], [[Англійська республіка|протекторату]] [[Олівер Кромвель|Кромвеля]], праць [[Томас Гоббс|Томаса Гоббса]], {{не перекладено|Семуел Рутерфорд|Семюела Рутерфорда||Samuel Rutherford}}, [[Левелери|левелерів]], [[Джон Мілтон|Джона Мілтона]] та {{не перекладено|Джеймс Гаррінгтон|Джеймса Гаррінгтона||James Harrington (author)}}. Це призвело до дебатів між, з одного боку, Робертом Філмером, який був прибічником теорії божественного походження прав монархів, а з другого, Генрі Невіллом, Джеймсом Тірреллом, {{не перекладено|Алгернон Сідней|Алгерноном Сіднеєм||Algernon Sidney}} та [[Джон Лок|Джоном Локом]]. Останні є авторами концепції, відповідно до якої державна влада, по-перше, має будуватися на засадах природних законів, а по-друге, на суспільному договорі, укладеному між суспільством та владою, в основі якого виступають природні та суспільні закони, перш ніж держава офіційно визнає їх
У той же час деякі автори досліджували питання важливості стилю державного управління, навіть у випадку коли на чолі держави стояв монарх. Вони також займалися класифікацією різноманітних історичних прикладів способів державного управління, типових для демократій, аристократій або монархій, і розмірковували, наскільки справедливими й ефективними був кожен із них і чому, а також які з переваг кожного з них могли бути отримані шляхом об'єднання елементів кожної окремої форми у складнішу, збалансовану конкурентними тенденціями. Дехто з вчених, такі як [[Шарль Луї де Монтеск'є|Монтеск'є]], також досліджували, як законодавча, виконавча та судова функції держави могли бути належним чином виокремлені у гілки влади. Переважна теза цих дослідників полягала в тому, що проектування конституцій не є повністю довільним процесом або справою смаку. Вони дотримувались думки, що є основні принципи управління, які лежать в основі створення усіх конституцій для кожного державного устрою чи організації. Кожна конституція побудована на ідеях таких принципів без розуміння їх природи.
| |||