Вікіпедія

Паломництво хасидів до Умані: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 37.54.60.145 (обговорення) до зробленого Djadjko
м стиль
Рядок 33:
=== Культурні проблеми ===
[[Файл:Hasidic.theora.ogv|міні|ліворуч|200пкс|Вивчення Тори]]
Як зазначають в деяких [[Етнографія|етнографічних дослідженнях]] паломництва хасидів в Умань<ref name="commons">''Тарас Саламанюк.'' [http://commons.com.ua/?p=15856uk/hasidi-j-uman-te-pro-shho-movchat-u-medi/ Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 2013 — 3 жовтня</ref>, головною проблемою для них там є несприйняття їхніх [[Ідентичність|ідентичностей]] часткою агресивно налаштованих місцевих мешканців. При ситуації послаблення [[Соціальна норма|соціальних норм]] (у випадку темряви чи сп'яніння) паломники ризикують стати жертвами [[Ксенофобія|ксенофобських]] випадів. З іншого боку, деякі паломники також виявляють провокативну поведінку (стрільба із [[Травматична зброя|травматичної зброї]], [[Образа|образливі]] жести в адресу місцевих жителів тощо).
 
Проблемами, які виникають у місцевих мешканців через прощу хасидів, є, насамперед, засміченість міста. Адже, в [[Ізраїль|Ізраїлі]] мешканцям суворо заборонено смітити, за це вони сплачують великі штрафи. Приїжджаючи до України, де закони щодо цього дуже ліберальні, євреї дозволяючи собі смітити де завгодно. Під час святкування Нового року міські служби не встигають прибирати вулиці міста, вивозячи при цьому сміття із смітників двічі на день. Окрім цього хасидська організація, яка займається організацією паломництва до Умані, наймає місцевих мешканців для того, щоб вони прибирали вулиці міста. Стихійне засмічення Умані паломниками відбувається не зовсім через лінь хасидів, які нібито розбещуються від ліберальних українських законів, а насамперед тому, що після [[Рош Га-Шана]] ідуть 10 Днів каяття&nbsp;— час, коли паломники дотримуються суворих обмежень та посту. Природно, що в цей час їм не можна працювати, але не тільки їм одним. Всім, хто перебуває в кварталі, а отже сприймається за релігійними юдейськими канонами як гість в домі (огородженній території кварталу), також забороняється виконувати роботу. Таким чином, коли комунальні служби часто нарешті добираються в ці дні (особливо в [[Йом Кіпур]]&nbsp;— останній день, День Очищення, коли обмеження найсуровіші) до кварталу із технікою і починають прибирати, це викликає серйозне незадоволення з боку паломників і навіть конфлікти.
 
=== Економічні проблеми ===
Як продовжує зазначитись в [[Соціальна антропологія|етнографічному дослідженні]] паломництва хасидів в Умань<ref>http://commons.com.ua/?p=15856</ref>, культурні проблеми паломництва, фактично, існують паралельно з економічними, а часто загострюються чи навіть викликаються останніми. Однією з найбільших економічних проблем є [[Тіньова економіка|тінізація прибутків]] від паломників, через що вони розділяються між приватними особами, майже не надходячи в міський бюджет (з останнього більше витрачають на облаштування міста для паломників, ніж отримують, що змушує брати [[Дотація|дотації]]<ref>http://04744.info/yaroslav-kulinieiev/item/6540-yaroslav-kulinyeyev-na-hasydah-zbagativ-kindrat-ta-j-zabuv-de-jogo-brat</ref>). Все це призводить до того, що недофінансовані комунальні служби просто нездатні справлятися зі зрослим навантаженням і починають давати збій, що виявляється у великій кількості неприбраного сміття, проривах каналізацій тощо. Мешканці Умані, що не залучені до перерозподілу прибутків від паломників, схильні звинувачувати в цьому хасидів, які як «стихія» на їхню думку нахлинають на Умань. Ті ж, що отримують свій прибуток від паломництва, схильні істотно терпиміше відноситись до хасидів і навіть всіляко захищати їх від можливого обмеження чи заборони в'їзду. Таким чином, суто економічна площина правильного перерозподілу благ переводиться в культурну площину боротьби з чужими ідентичностями, які стають цапами-відбувайлами<ref name="commons" />.
 
Крім того, через слабко розвитку регіональну економіку і відсутність [[Солідаризм|солідаризації]] з боку місцевих мешканців поширені жорсткі режими [[Експлуатація_(визиск)|експлуатації]] [[Наймана праця|найманої праці]] у паломницькому кварталі. Місцеві та іноземні [[капіталіст]]и в умовах провінційного безгрошів'я змушують переважно молодь працювати за близько 10 грн. за годину, вимагаючи при цьому від них під час кульмінаційних днів паломництва тяжкої понаднормової роботи (по 16-18 год на добу). Широко розповсюдженою є і використання дитячої найманої праці.
Рядок 58:
{{Commonscat|Pilgrimage to the tomb of Nachman of Breslov|Паломництво хасидів до Умані}}
* [http://censor.net.ua/news/184443/v_umani_u_syna_glavy_hasidov_pri_zaderjanii_nashli_narkotiki В Умани у сына главы хасидов при задержании нашли наркотики]
* [http://commons.com.ua/hasidi-j-uman-te-pro-shho-movchat-u-medi/ Тарас Саламанюк. ХАСИДИХасиди Йй УМАНЬУмань: ТЕте, ПРОпро ЩОщо МОВЧАТЬмовчать Уу МЕДІАмедіа]
* [http://www.jewlicious.ru/archives/1643 Сторінка з російськомовного єврейського сайту] ([http://web.archive.org/web/20131013061643/http://www.jewlicious.ru/archives/1643 архівна копія])
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Паломництво_хасидів_до_Умані