Угорська революція (1848—1849): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zvukovsky (обговорення | внесок)
Рядок 88:
Після придушення революції в Угорському королівстві розгорнулась військова диктатура. [[6 жовтня]] у Пешті було страчено Баттяні, а [[13 жовтня]] в Араді — 13 генералів угорської армії. Понад 1,5 тисяч чоловік було засуджено до тривалих термінів ув'язнення. В країні було відроджено цензуру та поліцейський нагляд за інакодумцями. Самоврядування Угорщини було ліквідовано, встановлено абсолютну владу центру. У [[1851]] році було скасовано Октройовану конституцію. Всю територію королівства розподілили на декілька адміністративних округів, скасувавши комітатські збори. Трансільванія, Хорватія, [[Славонія]], Банат та Воєводина були відокремлені від Угорського королівства й утворили окремі одиниці, підпорядковані Відню. [[Німецька мова]] стала єдиною офіційною мовою Угорського королівства.
 
Незважаючи на жорстокі репресії та згортання реформ Угорської революції, вона відіграла колосальну роль в історії країни. Звільнення селян та ліквідація феодалізму були підтверджені [[1853]] року аграрною реформою в Австрійській імперії. Економічні перетворення стали поштовхом до бурхливого капіталістичного розвитку країни. Демократичні завоювання та національний підйом угорської революції також не пройшли даремно, а стали основою нових ліберальних рухів, що виникли у [[1850-ті]] роки, які привели країну до здобуття суверенітету й трансформації імперії [[1867]] року на двоєдину [[Австро-Угорщина|Австро-Угорську монархію]] сз незалежним парламентом і відповідальним міністерством. Лідери Угорської революції 1848—1849 років (Кошут, Петефі, Бем, Баттяні), як і «13 мучеників» — страчених генералів — стали національними героями Угорщини, що слугували прикладом для наслідування новим поколінням угорської молоді. <ref name=HI />
 
== Література ==