Воєводина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
NickK (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 92.112.255.87 (обговорення) до зробленого Sanya3 |
Siverec (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 94:
[[Файл:Vojvodina map02.png|thumb|250px|center]]
==Українці Воєводини==
== Цікаві факти ==▼
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у ХVІІІ ст., коли [[Габсбурзька монархія|австрійський уряд]] запросив їх до охорони державного кордону з [[Османська імперія|Османською імперією]] на [[Дунай|Дунаї]]. Більшість переселенців потрапила до Воєводини із західних околиць [[Пряшівщина|Пряшівщини]], тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я [[Русини|русинів]] та [[Українська греко-католицька церква|греко-католицьку релігію]], але мову значним чином перейняло від своїх сусідів [[Словаки|словаків]]. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі [[Кирилиця|кириличною]] абеткою (так само як і українці в Україні), але їх [[Бачвансько-русинська мова|літературна мова]] близька до східно-словацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із [[Сербська мова|сербської мови]]. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та [[Закарпаття]], так і з українцями Великої України. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить в своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісня як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші<ref>[http://rusynsong.x10host.com/public_html/Home.html Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р.]</ref>), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії<ref>[http://www.rusuk.org/index.html Союз русинів-українців Сербії.]</ref>.
По розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], 25 листопада 1918-го року, у [[Новий Сад|Новому Саді]] зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до [[Сербія|Сербії]] та майбутньої [[Югославія|Югославії]]. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став [[Хорватська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик з Нового-Саду, член місцевої [[Руске Народне Просвитне Дружство|«Просвіти»]] Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)<ref>{{Cite web|title = Историят {{!}} Национални Совит|url = http://www.rusini.rs/ru/static/26|website = www.rusini.rs|accessdate = 2015-10-27}}</ref><ref>{{Cite web|title = 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ|url = http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx|website = www.rusnaci.org|accessdate = 2015-10-27}}</ref><ref>{{Cite web|title = Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?|url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/|website = Історична правда|accessdate = 2015-10-27}}</ref>.▼
===Відомі українці===
* [[Костельник Гавриїл Федорович]] (1886, [[Руський Керестур]] - 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
* [[Надь Гавриїл]] (1913, Старий Врбас - 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
* [[Кочиш Микола Михайлович]] (1928, Джюрджево - 1973, [[Новий Сад]]) — український лінгвіст, письменник.
* [[Рамач Михайло Юрійович]] (1951, [[Руський Керестур]]) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.
▲По розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], 25 листопада 1918-го року, у [[Новий Сад|Новому Саді]] зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до [[Сербія|Сербії]] та майбутньої [[Югославія|Югославії]]. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став [[Хорватська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик з Нового-Саду, член місцевої [[Руске Народне Просвитне Дружство|«Просвіти»]] Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)<ref>{{Cite web|title = Историят {{!}} Национални Совит|url = http://www.rusini.rs/ru/static/26|website = www.rusini.rs|accessdate = 2015-10-27}}</ref><ref>{{Cite web|title = 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ|url = http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx|website = www.rusnaci.org|accessdate = 2015-10-27}}</ref><ref>{{Cite web|title = Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?|url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/|website = Історична правда|accessdate = 2015-10-27}}</ref>.
[[Файл:Емблема Союзу русинів-українців Сербії.jpg|thumb|праворуч|Емблема Союзу русинів-українців Сербії.]]
== Джерела ==
| |||