Рокита (Миргородський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок)
м правопис
SimondR (обговорення | внесок)
м правопис
Рядок 64:
Крім родових зв'язків між жителями села Остап'є, які є і до цього часу, прив'язувала і належність до однієї парафії — остап'євської, яка відігравала значну роль у духовному житті тодішніх селян.
* В кінці 18 ст. Остап'є було перетворено в волосний центр Хорольського повіту, до складу якого увійшли Велика Рокита, Полтавці, Лайли.
Сама назва хутора Рокита походить від російського слова «Ракита», що в перекладі на українську мову означає «верба». Це тому, що хутірські поселення розташовані в мальовничих долинах, береги яких були зарослі вербами та лозами. Жителі хуторів займалися землеробством і скотарством. В І пол. ХІХ ст. відбулося значне майнове розшарування. Частина селян&nbsp;— козаків втратили землю і щоб не загинути з голоду займалися ремеслами: були ткачі, тесляритеслярі, шевці тощо.<blockquote>Земельні наділи були мізерними:</blockquote><blockquote>15 господарств&nbsp;— мали лише садиби;</blockquote><blockquote>14 господарств&nbsp;— до 2 десятин;</blockquote><blockquote>21 господарство&nbsp;— до 3 десятин</blockquote><blockquote>33 господарства&nbsp;— від 5 до 9 десятин;</blockquote><blockquote>15 господарств&nbsp;— більше 20 десятин;</blockquote><blockquote>3 господарства&nbsp;— 50 і більше десятин.</blockquote>З цих даних видно, що значна частина жителів хуторів були безземельні і малоземельні.
 
Найкращі землі, ставки і луки, були в руках дворянина Раковича В. і відставного царського полковника Захарія Гречки (300 десятин), багатих куркулів Музиченка Антона, Настиченка Михайла. Навколишні землі належали графині Капніст М. В. та поміщикам Базилевським.