Народний хор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) додано аудіофайли та відредаговано |
||
Рядок 8:
Після смерті Пятницького (1927), колектив отримує ім'я свого засновника, з 1937 - входить до складу Московської державної філармонії, з 1968 - дістає статус академічного. Репертуар хору поповнується піснями про Леніна, Сталіна, народні пісні поступово витісняються обробками народних пісень радянських композиторів. При хорі утворюється також оркестр народних інструментів. (Див. також [http://www.peoples.ru/art/music/national/pyatnichkiy/]). За взірцем хору ім.Пятницького створюються хорові колективи в різних містах Росії, а пізніше в союзних республіках.
{| align="center" border="2" style="background:#ffefe8;"
[[image:Loudspeaker.png]] [[Медіа:Stalin10.ogg|Величальная Й. В. Сталину]](2158KB) - виконує хор Пятницького . ▼
|
▲[[image:Loudspeaker.png]] [[Медіа:Stalin10.ogg|Величальная Й. В. Сталину]] (2158KB) - виконує хор Пятницького .
|}
В Україні перший народний хор був створений [[Верьовка Григорій Гурійович|Г.Верьовкою]] в 1943 р., (з 1965 - Заслужений академічний народний хор ім.Верьовки, нині - [http://www.veryovka.kiev.ua/ Національний заслужений академічний народний хор України ім.Верьовки]). До репертуару хору увійшли обробки народних пісень, комуністичні пісні (автором багатьох із них був сам Г.Верьовка). Пізніше, також твори сучасних українських композиторів (напр. Фольк-опера-балет "Цвіт папороті" [[Станкович Євген|Є.Станковича]]).
{| align="center" border="2" style="background:#ffefe8;"
|
[[image:Loudspeaker.png]] [[Медіа:33CM-03367_(1).ogg|Я славлю Партію]](264KB) - виконує хор ім.Верьовки
|}
В 1980-х—2000-х роках із відродженням інтересу до глибинних пластів українського фольклору, творчість народних хорів піддається критиці з боку провідних українських фольклористів. Підставою для критики є головним чином відхід народних хорів від традицій народного музикування, зокрема заміна народних пісень їх обробками, суттєва відмінність манери співу народних хорів від народної, що в загальному підсумку приводить до втрати неповторного колориту української народної пісні в її первинному вигляді. Поглибленний інтерес до особливостей побутування та виконання народної пісні став поштовхом до виникнення т.зв. "автентичних" фольклорних ансамблів ([http://www.pisni.org.ua/hview.php?id=389 "Древо"], пізніше - [http://www.pisni.org.ua/hview.php?id=534 "Володар"], "Божичі", "Буття" та ін.), що мають на меті відтворити український музичній фольклор в його справжній, "автентичній" манері.
{| align="center" border="2" style="background:#e8ffef;"
|
[[image:Loudspeaker.png]] [[Медіа:Oy_u_poli_drevo(fragment).ogg|"Ой у полі древо"]] (фрагмент) - виконує гурт "Древо"
|}
Разом з тим, народні хори продовжують свою творчу діяльність, мистецтво "народного" співу вивчають в Інституті Мистецтв при КНУКіМ та інших музичних навчальних закладах.
| |||