Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, вікіфікація
Рядок 4:
|imagesize = 250
|established = 14.10.1996
|location = м. Тернопіль
|координати =
|address = [[Вулиця Миколи Коперника (Тернопіль)|вул. Коперника]], 1
|opening_date= 14.10.1996
|working_time= 10:00 - 17:00
|фонд =
|director = [[Кравчук Святослав Леонідович|Святослав Кравчук]]
|curator = Ігор Олещук, Орест Савка
}}
'''Музей політичних в'язнів''' — історико-меморіальний [[музей]]ний заклад у місті [[Тернопіль|Тернополі]]. Діє від [[14 жовтня]] [[1996]].
 
Засновник — [[Інститут національного відродження України]] та Тернопільська обласна спілка політв'язнів і репресованих України. Директор — [[Рикун Уляна Богданівна|Уляна Рикун]], старші наукові працівники [[Олещук Ігор Андрійович|Ігор Олещук]] та [[Савка Орест Іванович|Орест Савка.]], співробітники Мирослав Євгенович Чорномаз та Ігор Богданович Гуралевич.
 
== Історія музею ==
«Історико-меморіальний музей політичних в’язнівв'язнів», як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрито й освячено 14 жовтня 1996 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея створення музею належить краєзнавцю, археологу, директору Інституту національного відродження — Ігорю Ґереті. Його підтримали колишній директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикт Лавренюк]], обласна Спілка політв'язнів і репресованих та обласне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса. Власне тоді і було відкрито першу експозицію, яка розміщувалась лише у кількох камерах.
 
Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Будівля, в якій знаходиться музей, розміщена на вул. Коперника, 1 та була побудована на базі підвалів будинків XVII та XIX століть у 1944-19471944—1947 роках німецькими військовополоненими.
 
Так, згідно із штатним розкладом, станом на 15 травня 1944 року (тобто через місяць, після вступу червоноармійців до Тернополя) установа, яка розміщувалась у цій будівлі мала назву Управління НКДБ по Тернопільській області і нараховувала 9 підрозділів Управління та 38 районних. Внутрішня тюрма відносилась до Адміністративно-господарського відділу (АГВ) і нараховувала 31-у штатну одиницю.
Рядок 29:
 
== Експонати ==
Серед експонатів — карта [[СРСР]] із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, копія посмертної маски Степана Бандери, автентичний бронежилет Ярослава Стецька, стенди життєписів керівників збройного підпілля: [[Клим Савур|Дмитра Клячківського]], [[Омелян Польовий|Омеляна Польового]], [[Сидор Василь Дмитрович|Василя Сидора]], [[Шухевич Роман Йосипович|Романа Шухевича]] та інших, речі політв'язнів, фотографії та біографії провідників [[ОУН]] і [[УПА]], листівки [[1940]]—[[1950]], світлини з унікального фотоархіву УПА, знайденого 1999 в Івано-Франківській області, матеріали про репресії 1939-19411939—1941 у [[Західна Україна|Західній Україні]].
 
З ініціативи працівників музею виготовлено й встановлено [[барельєф]] на вулиці Омеляна Польового і присвячену жертвам політрепресій 1945-19861945—1986 пам'ятну стелу на фасаді будинку колишнього управління КДБ (2000), впорядковано могили [[УСС]] у Тернополі та інше.
 
== Світлини ==
Рядок 42:
</gallery></center>
 
== ЛітератураДжерела ==
* ''Олещук І. Олещук.'' Музей політичних в'язнів // {{ТЕС|2|574}}&nbsp;— С.&nbsp;574.
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Museum of political prisoners of Ternopil}}
{{External media||align=right
||video1={{YouTube|XRvagVgvnQw|Тернопільський музей політв'язнів|logo=1}} // Спілка офіцерів.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 23 грудня.
||video2={{YouTube|I359uPCPzmQ|Двір музею політичних в'язнів та репресованих став патріотичним|logo=1}} // Телеканал TV-4.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 11 вересня.
||video3={{YouTube|tyN28P8SNIg|Про політв'язнів з Тернопільщини відкрили виставку|logo=1}} // Телеканал ІНТБ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 23 серпня.
}}
* {{Facebook|270029829774549}}