Наприкінці XIX ст. в селі було добудовано велику кам'яну церкву.
Церковна бібліотека складалася з 16 книг історичного, «ідейно назідательного содержанія». З них 12 книг про життя святих, «читанням яких просвічувалися грамотні прихожанипарафіяни». В церковному архіві зберігались метричні і шлюбні документи з 1863 року, прибутково-розхідні книги з 1830 року, клерові відомості, перепис церкового майна з 1884 року. Церкві і церковній сім'ї належала одна десятина орної землі (228 сот належало одній сім'ї), трьом сім'ям належало сім десятин — 2016 сот сінокісної землі в дубовому лісі, всього було тридцять дві десятині — 1624 сот. На цю землю і угіддя була видана ерекція від 12 лютого 1777 року ще князем Любомирським. Попові дозволялось молоти борошно в сільському млині безкоштовно. Плата попові була 30 крб., писальщикові 50 крб. Для попа був будинок дерев'яний з шести кімнат, покритий соломою, побудований у 1874 році, а також булабув прихожапередпокій, 2 клуні, 2 хліви, 1 погреб. Для писальщика в 1868 році був побудований будинок із трьох кімнат і клуня. Приходське кладовище знаходилось у 197 сотках від церкви за селом по дорозі, яка йде в Чернятин, займає площу 314 квадратної десятини, воно оточене земляним ровом. На ньому похоронені два місцеві попи. У 1892 році посередині кладовища на підмурові було поставлено статую Анни (рештки її не збереглись).
