Кайрбре Ліфехайр: відмінності між версіями

'''Кайрбре Ліфехайр''' — (ірл. — Cairbre Lifechair) — Карьбре Ліфехарь мак Кормак, Улюбленець Ліффі — верховний король [[Ірландія|Ірландії]]. Час правління: [[245]]–[[272]] роки н. е. (згідно з хроніками [[Джеффрі Кітінг]]а) або 267–284 роки н. е. (згідно з [[Книга_чотирьох_майстрів|«Книгою Чотирьох Майстрів»]]).

 

Детальніше див. — [[Кормак мак Арт]].

 

Син верховного короля Ірландії Кормака мак Арта.

 

Вступив на трон після загибелі в битві попереднього верховного короля Ірландії — Еохайда Гонната. Під час свого правління вимагав платити традиційну важку данину «[[борома]]» худобою від васального королівства Лейнстер. Лейнстер, в якому тоді королем був Бресал Белах (ірл. — Bresal Belach) традиційно відмовився платити цю данину. Тоді Кайрбре Ліфехайр почав проти Лейнстера війну. Кайрбре Ліфехайр переміг військо Лейнстера в битві під Дубхомаром (ірл. — Dubchomar) і після цього ще кілька разів стягував данину борома з Лейнстеру без бою. Протягом свого 27 річного правління він зміцнював владу верховного короля Ірландії, але його роль в ірландській історії сприймається як ганебна, фатальна і негативна — саме він по суті знищив легендарних феніїв — захисників Ірландії, окремого військового стану, організації, що жила за своїми законами.

[[Файл:Ossiansongs.JPG|thumb|150px|<center>О́йсін (Оссіан) бачить уві сні свого батька Фі́нна (Фі́нгала) і його Фіа́́ну (фінни, фенії). Малюнок художника Жана Огюста Домініка [[Енгр]]а</center>]]

 

Кайрбре Ліфехайр герой чисельних легенд, історичних переказів, скел, особливо скел, так званого, «феніанського циклу». У час його правління діяли фенії&nbsp;— професійні воїни, що складали ніби окрему касту людей в давній Ірландії. Згідно зі скелою «Битва Гавре (Габхре)», Кайрбре Ліфехайр одружився з Айне (ірл.&nbsp;— Aine)&nbsp;— дочкою Фінна мак Кувалля (ірл.&nbsp;— Fionn mac Cumhaill). За його правління його сини Фіаха Сравьтіне (ірл.&nbsp;— Fiacha Sraibhtine) і Еохайд Доймлен (ірл.&nbsp;— Eochaid Doimlen) здійснили кровну помсту&nbsp;— вбили вождя племені дессі Енгуса Габюабьхеха (ірл. -Óengus Gaíbúaibthech)&nbsp;— Енгуса Спис з Ланцюжками, який покалічив короля Кормака, внаслідок чого той позбувся влади, по скалічений король не міг лишатися на троні згідно з давніми звичаями.

 

Але перед тим він запросив до себе одного з ватажків феніїв&nbsp;— Осгара. По дорозі до короля Осгар зустрів жінку з сідів, яка прала в річці закривавлений одяг. На запитання Осгара: «Чи переш ти цей одяг для мертвих?» Жінка відповіла: «Незабаром будуть кружляти над тобою круки на полі битви.» І пророчила, що судилось Осгару в тій битві вбити дев'ятсот воїнів і смертельно поранити короля. Король Кайрбре зустрів Осгара удавно привітно, влаштував бенкет, а потім запропонував Осгару помінятися списами, на що Осгар рішуче відмовив і покинув королівський палац. До феніїв прибув гонець короля, який повідомив, що король надалі відмовляється платити феніям за їх службу. Фенії і військо короля зійшлися в битві під Гавре (ірл.&nbsp;— Gabhra). На боці короля було військо королівств Коннахту, Уладу, а також вождь Голл мак Морна (ірл. -Goll mac Morna) і його прибічники. Феніїв підтримали королівство Мунстер та плем'я дессі. У битві загинули як ватажок фенів Осгар так і верховний король Ірландії Кайрбре Ліфехайр. Всіх загиблих урочисто поховали&nbsp;— ватажкам феніїв вирили могили які виривали тільки королям. Після цієї кровопролитної битви, в якій заганув весь цвіт ірландського воїнства військова організація феніїв занепала і незабаром останні фенії загинули. Останніми феніями були Кайлье мак Ронань (ірл.&nbsp;— Caílte mac Rónáin) і Ойсін мак Фінн (Oisín mac Fionn).

 

# Косіков Г. К. (ред.) Легенди і міфи середньовічної Ірландії.&nbsp;— М.: Видавництво Московського університету, 1991.&nbsp;— 284 с.

# Кельтські міфи. [переклад Володарської Л. І.]&nbsp;— М.: Ексмо, 2009.&nbsp;— 638 с.