Педіатрія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
|||
Рядок 6:
Особливо велике значення в галузі педіатрії мали роботи Сорана Ефесського, який жив у Римі в період правління Траяна та Адріана і був сучасником Галена. Роботи Сорана містять багатий матеріал з дієтетики, догляду за новонародженими та дітьми грудного віку. Він детально розглянув такі питання, як перев'язка пуповини, одяг дитини, догляд за нею та ін. Особливе значення мала книга Сорана Ефесського «De arte obstetrica», що дозволило вважати його першим педіатром Риму. Слід відзначити, що роботи Сорана Ефеського були добре відомі українським педіатрам. Про це свідчить той факт, що професор І. В. Троїцький видав у '''''1889'''р''. монографію «Соран Эфесский — первый педиатр вечного города» (Киев, 1889), а згодом зробив доповідь про Сорана Ефесського на Міжнародному педіатричному конгресі в Римі у '''''1890'''p''.
Праці лікарів античності мали великий вплив на їх послідовників. Це досить добре видно на прикладі одного з великих лікарів середньовіччя Абу Бакра Ар-Разі (865—925). Сучасники навіть відзначили його титулом «арабського Гіппократа». Вважають, що Абу Бакра Ар-Разі є автором 180—200 праць, присвячених медицині, філософії, хімії, математиці, астрономії та ін. Але основною його педіатричною працею є невеликий трактат «Дитяча практика», перекладений на латинську мову в кінці XII ст. Перше друкарське видання опубліковано в Мілані в '''''1481'''р''. Потім «Дитяча практика» неодноразово перевидавалась протягом XV—XVII ст. Трактат ''[[Ар-Разі
З середини XIII ст. для Києва настав важкий час золотоординського іга. Медицина у ці роки зосереджувалася майже виключно в монастирях. Голод, розруха, тяжкі епідемії охоплювали українські міста і села. В XV—XVII ст. поряд з народними лікарями медичну допомогу надавали цирульники. В цей час починають з'являтися перші друковані книги, присвячені дитячим хворобам. Перша з таких книг — ''«Libellus de ergitudinibus infantum»'' («Книга про дитячі хвороби») побачила світ 21 квітня 1472 р. в Італії. Її автором був Павло Багеллярд, який протягом 30 років викладав медицину в знаменитому Падуанському університеті. Ця книга є компілятивною, і думка про її написання виникла у П.Багеллярда під впливом трактата Ар-Разі. В першій частині книги П.Багеллярд дає поради акушеркам, наводить детальні вказівки щодо годування дитини, здійснення догляду за нею та висвітлює інші питання. В другій частині розглядаються захворювання дітей.
| |||