Львівська лінгвістична гімназія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
||
Рядок 30:
В умовах окупації ЗУНР Польською державою (1919—1939) гімназія мала повні публічні права. Це означало, що атестат зрілості (матуру) учениці могли здавати у своїй гімназії. Права випускниць перед вступом були повністю рівними з ученицями державних польських гімназій.
Навчалися в гімназії 8 років. З першого гімназійного класу починалось вивчення таких дисциплін: релігії, української, польської та німецької мов, історії України і всесвітньої історії, географії, математики, природознавства, а також рисунку і каліграфії. У старших класах більшу увагу звертали на вивчення класичних мов: грецької і латинської, а також іноземних — німецької і французької. Філософію вивчали у 8-му, випускному класі. Гімназистки повинні були вміти не тільки читати та перекладати твори [[Гомер]]а, [[Софокл]]а, [[Еврипід]]а, [[Аристофан]]а та інших, але й складати власні твори: вірші, оди, привітання, промови найчастіше латинською мовою. Найкращі твори виходили друком у видавництві «[[Просвіта
Іспит зрілості після успішного закінчення 8-го класу складався з письмової та усної частини. Письмово складали українську, польську, латинську, грецьку мови, математику. Усні предмети здавали по одному на день. Це латинська мова, грецька, українська мова та література, математика, фізика. На першій усній матурі (випускному іспиті), як і на всіх наступних до 1930 року, крім професорів, був присутній митрополит Андрей Шептицький.
| |||