Квантова теорія поля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 207:
Перегляд уявлень про взаємодію типовий також для так званих перехресних локальних квантових теорій поля, які виходять з припущення, що взаємодія між полями «розмазана», оскільки визначається не тільки значеннями цих полів в одній і тій же точці [[Простір-час|простору]] і в однакові моменти [[Простір-час|часу]]. Вимоги [[Теорія відносності|теорії відносності]] накладають досить жорсткі обмеження на можливі типи «розмазування», що, зокрема, призводить до виникнення проблеми причинного опису в перехресних локальних теоріях.
 
Ще одна тенденція: причина труднощів вбачається в тому, що сучасна теорія намагається надмірно деталізувати опис явищ у [[Мікроскопічний масштаб|мікросвіті]]. Подібно до того, як при переході від [[Класична механіка|класичної механіки]] до квантової втрачають сенс такі класичні уявлення, як траєкторія частинки, простеження її координати у всі чергові моменти часу, неможливо (і неправильно) намагатися описати в прийнятих поняттях детальну картину еволюції поля у часі&nbsp;— можна лише ставити питання про ймовірність переходу з початкових станів поля, коли взаємодія ще не почалася, кінцеві стани, коли вона вже закінчилося. Завдання полягає в знаходженні законів, що визначають ймовірності таких переходів (зауважимо, що така програма фактично виходить за рамки традиційної квантової теорії поля). На перший план при цьому виступає оператор [[S-матриця]], що встановлює зв'язок між вектором стану <math>\psi(-\infty)</math> в нескінченному минулому <math>t=(-\infty)</math> і вектором <math>\psi(+\infty)</math>, що належить до нескінченного майбутнього: <math>\frac{\psi(+\infty)}{\psi(+\infty)} =S\psi(-\infty)</math>. Проблема полягає в знаходженні законів, що визначають S-матрицю, причому таких законів, які не ґрунтувалися б на деталізованому описі еволюції системи у всі проміжні між <math>t=(-\infty)</math> та <math>t=(+\infty)</math> моменти часу. Про можливості, що відкриваються тут, можуть, наприклад, свідчити дослідження, що базуються на розгляді залежності S-матриці від заряду і призводять до нових типів розв'язків задач квантової теорії поля.
 
Не можна не згадати, нарешті, ще про одну поширену думку, згідно з якию для усунення дефектів теорії необхідний радикальний крок, принципово нова ідея, в результаті якої буде введено в розгляд нованову універсальнауніверсальну постійнасталу, наприклад фундаментальнафундаментальну (елементарнаелементарну) довжинадовжину. Вже неодноразово робилися спроби перегляду уявлень про простір і час, також використовують уявлення про такийтаку фундаментальноїфундаментальну довжинідовжину.
 
Аналіз причин, що призводять до появи труднощів в теорії, має велике значення. Але чи не найбільшу роль відіграють нові шляхи розвитку теорії.