Квантова теорія поля: відмінності між версіями

Ще одна тенденція: причина труднощів вбачається в тому, що сучасна теорія намагається надмірно деталізувати опис явищ у [[Мікроскопічний масштаб|мікросвіті]]. Подібно до того, як при переході від [[Класична механіка|класичної механіки]] до квантової втрачають сенс такі класичні уявлення, як траєкторія частинки, простеження її координати у всі чергуютьсячергові моменти часу, неможливо (і неправильно) намагатися описати в прийнятих поняттях детальну картину еволюції поля у часі&nbsp;— можна лише ставити питання про ймовірність переходу з початкових станів поля, коли взаємодія ще не почалосяпочалася, кінцеві станустани, коли воновона вже закінчилося. Завдання полягає в знаходженні законів, що визначають ймовірності таких переходів (зауважимо, що така програма фактично виходить за рамки традиційної квантової теорії поля). На перший план при цьому виступає оператор (званий [[S-матрицею)матриця]], що встановлює зв'язок між вектором стану <math>\psi(-\infty)</math> в нескінченному минулому <math>t=(-\infty)</math> і вектором <math>t=\psi(+\infty)</math>, що належатьналежить до нескінченного майбутнього <math>\frac{t=\psi(+\infty)}{\psi(+\infty)} =S\psi(-\infty)</math>. Проблема полягає в знаходженні законів, що визначають S-матрицю, причому таких законів, які не ґрунтувалися б на деталізованому описі еволюції системи у всі проміжні між <math>t=(-\infty)</math> та <math>t=(+\infty)</math> моменти часу. Про можливості, що відкриваються тут можливості, можуть, наприклад, свідчити дослідження, що базуються на розгляді залежності S-матриці від заряду і призводять до нових типів рішеньрозв'язків завданьзадач квантової теорії поля.