Гідроелектростанція: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
в якості → як
SimondR (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 22:
Необхідний напір води утворюється за допомогою будівництва [[гребля|греблі]], і як наслідок концентрації річки в певному місці, або [[деривація (гідротехніка)|деривації]] — природним струмом води. У деяких випадках для отримання необхідного напору води використовують спільно і греблю, і деривації.
 
Безпосередньо в самій будівлі гідроелектростанції розташовується все енергетичне обладнання. У залежностіЗалежно від призначення, воно має свій певний поділ. У машинному залі розташовані гідроагрегати, які безпосередньо перетворюють енергію струму води в електричну енергію. Є ще всіляке додаткове обладнання, пристрої керування й контролю над роботою ГЕС, трансформаторна станція, розподільні пристрої та багато іншого.
 
Гідроелектричні станції залежно від потужності поділяють на такі:
Рядок 29:
* малі гідроелектростанції — до 5 МВт (в деяких країнах (в тому числі й Україні) малими визнаються гідроелектростанції із потужністю до 10 МВт. (примітка: встановлено Законом України «Про електроенергетику»))
 
Потужність ГЕС безпосередньо залежить від натиску води, а також від [[ККД]] використовуваного генератора. Через те, що за природними законами рівень води постійно змінюється, в залежностізалежно від сезону, а також ще від низки причин, як вираження потужності гідроелектричної станції прийнято брати циклічну потужність. Наприклад, розрізняють річний, місячний, тижневий або добовий цикли роботи гідроелектростанції.
[[Файл:VM 5202 Xingshan County Houzibao south hydroelectric plant.jpg|thumb|Типова для гірських районів Китаю мала ГЕС (ГЕС Хоуцзибао, повіт Сіншань округу Ічан, пров. [[Хубей]]). Вода надходить з гори по чорному трубопроводу]]
 
Гідроелектростанції також діляться в залежностізалежно від максимального використання напору води:
* високонапірні — понад 60 м;
* середньонапірні — від 25 м;
Рядок 50:
: Такі ГАЕС здатні акумулювати вироблювану електроенергію, і пускати її в хід у моменти пікових навантажень. Принцип роботи таких електростанцій наступний: в певні моменти (часи не пікового навантаження), агрегати ГАЕС працюють як насоси, і закачують воду в спеціально обладнані верхні басейни. Коли виникає потреба, вода з них поступає в напірний трубопровід і, відповідно, приводить в дію додаткові турбіни.
 
У гідроелектричні станції, в залежностізалежно від їх призначення, також можуть входити додаткові споруди, такі як [[Шлюз (гідротехніка)|шлюзи]] або суднопідйомники, що сприяють [[навігація|навігації]] по водоймі, [[Рибопропускні споруди|рибопропускні]], водозабірні споруди, що використовуються для іригації і багато іншого.
 
Цінність гідроелектричної станції полягає в тому, що для виробництва електричної енергії вони використовують [[поновлювані джерела енергії]]. З огляду на те, що потреби в додатковому паливі для ГЕС немає, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижче, ніж при використанні інших видів електростанцій.