Тривога: відмінності між версіями

Подібне забезпечення короткострокової та інтенсивної діяльності є фізіологічно виправданим. Але в наш час соціальної загрози не можна уникнути подібним шляхом фізичних зусиль, а тривога стає хронічним явищем, поступово трансформуючись в патологічні стани.

 

 

Кожній людині властивий певний рівень тривоги, що сприймається нею по-різному. Різниця між природною тривогою і тривожним розладом є в рівні її сприйняття<ref name="о"></ref>.

У багатьох випадках певний рівень тривоги&nbsp;— річ цілком нормальна, що являє собою природну реакцію на стрессовую ситуацію. Вона виростає в проблему лише тоді, коли ступінь тривоги не пропорційна її причини або коли зовсім не існує об'єктивної зовнішньої причини для тривоги<ref>[http://artlife.rv.ua/?area=articles/item/255&lng=uk#ixzz2IWz4bgxn Тривога&nbsp;— Артлайф]</ref>.

 

 

Спеціалісти рекомендують попередньо програти в уяві ситуацію, яка призводить до тривоги або страху, але тільки в позитивному руслі (метод [[імплозія (психотерапія)|імплозії]])<ref>[http://koleco.kiev.ua/trivozi-ni-metodi-borotbi-z-trivozhnim-stanom/ Тривозі&nbsp;— ні! Методи боротьби з тривожним станом]</ref>.