Миколаївський південноросійський робітничий союз: відмінності між версіями

== Історія ==

 

[[Файл:Громадянська 33.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Будівля, де проходило у 1897 р. засідання «Союзу миколаївських робітників». Миколаїв, [[Громадянська вулиця (Миколаїв)|вулиця Громадянська]], 33]]

Заснований навесні 1897 року в Миколаєві. Організацію назвали «Південноросійським робітничим союзом», маючи на меті втягнути до неї й інші міста України. Об'єднував 9 робітничих гуртків, до яких входило від 250 до 300 фабрично-заводських [[робітник]]ів міста. На той час в Миколаєві нараховувалось близько 8 000 заводських робітників та близько 2000 ремісничих. Культурний рівень робочих, як і заробіток, були порівняно високі. Безграмотні складали незначний відсоток. Організаторами й керівниками Миколаївського «Південноросійського робітничого союзу» були столяр Роман Коротков та електротехнік [[Мухін Іван Андрійович|Іван Мухін]]. У союз входили брати Ілля та Григорій Соколовські, сестри Марія та [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (згодом дружина [[Троцький Лев Давидович|Льва Троцького]]), [[Троцький Лев Давидович|Лев Бронштейн]], садовник Франц Швиговський ([[чехи|чех]] за національністю), студент [[Зів Григорій Абрамович|Григорій Зів]], робітники Нестеренко, Бабенко, Єфимов, Трофимов, акушерки Вонська і Погребитська та інші. Найстаршим революціонерам Івану Мухіну і Францу Швиговському було по 28 років. Перший став керівником організації. Невдовзі провідну роль в союзі почав відігравати наймолодший з її організаторів, 17-річний Лев Бронштейн, що згодом став всесвітньовідомим під [[псевдонім]]ом «Троцький». На той час він мав інший псевдонім — «Львов». Бронштейн виступав перед робітниками на сходках, які проходили в [[Ліски (Миколаїв)|Лісках]], у [[Спаськ (Миколаїв)|Спаському]] урочищі. Його гострі статті в газеті, а також написані ним [[прокламація|прокламації]] привертали увагу робітників, він користувався серед них популярністю.

Вплив організації постійно розширювався. Їй пощастило встановити зв'язки із [[солдат]]ами 58-го піхотного полку й організувати там гурток.

 

За спогадами Троцького видав організацію тесля на прізвище Нестеренко, який зв'язався з поліцією. Члени організації ні в чому його не підозрювали — Нестеренко зі своїм сином навіть склали українську [[Дума|думу]] про [[Карл Маркс|Карла Маркса]], яку співали разом члени союзу.