Мелітопольський краєзнавчий музей: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 4:
|imagesize = 230
|established = [[1921]] рік
|location = [[Мелітополь]], вул.К М.Маркса Грушевського, 18
|координати = {{coord|46|50|43|N|35|22|53|E|scale:1000_type:landmark|format=dms|display=inline,title}}
|Фонд = понад 45 тис. одиниць
Рядок 23:
* Історія музею почалася, коли в [[1900]] році Мелітопольське земство за 750 рублів придбало колекцію з 180 опудал птахів.
* У [[1910]] році колекція земства була об'єднана з колекцією мелітопольського реального училища.
* 1 травня [[1921]] у будівлі по вулиці Дзержинського (нині Інтеркультурна) відкрився Мелітопольський крайовий музей. Першим директором музею став учитель Д.&nbsp;Я.&nbsp;Сердюков<ref>Михайлов, Б. Д. [http://vmelitopole.ru/art-book1-20.php «Просвіта»]// Мелитополь. Природа, археология, история.&nbsp;— Запорожье: Дикое Поле, 2002.&nbsp;— P. 280.&nbsp;— 2000 экз.</ref>.
* Станом на [[1928]] музей займав 3 невеликих кімнати і коридор. Три кімнати займали історико-природничий, етнографічний та історико-археологічний відділи. Хоча в музеї було багато цікавих експонатів, недолік місця і безсистемність організації музейного матеріалу, на думку І.&nbsp;П.&nbsp;Курило-Кримчака, значно ускладнювали ознайомлення з колекцією<ref>''Курило-Кримчак''&nbsp;Краєзнавчий музей Мелітопільщини&nbsp;(укр.)&nbsp;//&nbsp;''Краєзнавство''&nbsp;: науковий журнал.&nbsp;— Харків: Український комітет краєзнавства, 1928.&nbsp;— №&nbsp;7-10.&nbsp;— С. 74.</ref>.
* На початку [[1930]]-х років директор музею І.&nbsp;П.&nbsp;Курило-Кримчак розгорнув широку природоохоронну роботу, захищаючи заповідники Північного [[Приазов'я]] від захоплення для сільськогосподарських потреб. Однак у січні [[1935]] Курило-Кримчак був звільнений з музею і заарештований.
* У роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Курило-Кримчак, якого німці призначили бургомістром Мелітополя відновив роботу музею, знову ставши його директором<ref>В.&nbsp;Е.&nbsp;Боpейко, [http://www.ecoethics.ru/old/b42/72.html Словарь деятелей охраны природы]</ref>.
* У [[1967]] музей переїхав в колишній особняк Чернікова на вулиці Карла Маркса (нині Михайла Грушевського)<ref>{{Стаття|прізвище= |ім'я= |посилання_на_автора= |співавтори= |рік=10 жовтня 2012 |місяць= |назва=Дом легендарной Клио |журнал=Новый день |том= |місце= |видавництво= |випуск= |сторінки= |doi= |id= |url=http://www.noviden.org.ua/?p=1834 |формат= |дата_отримання= |цитати= }}{{ref-ru}}</ref>.
* З [[1971]] року директором музею був Б.&nbsp;Д.&nbsp;Михайлов. У [[1972]] році в музеї була створена діорама «Штурм радянськими військами лінії „Вотан“ в жовтні [[1943]] року». [[Кам'яна Могила|Музей-заповідник «Кам'яна Могила»]], колишня філія краєзнавчого музею, в лютому [[1986]] був виділений у самостійну установу, і Б.&nbsp;Д.&nbsp;Михайлов став його першим директором. Музеї в [[Токмак]]у та Михайлівці також довгий час залишалися філіями Мелітопольського краєзнавчого музею<ref>''Михайлов, Б. Д.''[http://vmelitopole.ru/art-book1-36.php Образование, медицина, культура, спорт]// Мелитополь. Природа, археология, история.&nbsp;— Запорожье: Дикое Поле, 2002.&nbsp;— P. 280.&nbsp;— 2000 экз.</ref>.
* [[2007]] року сталася аварія на даху музею. Частина третього поверху була затоплена, деякі експозиції тимчасово закриті<ref>{{Стаття|прізвище=Кузнецова |ім'я=Альбина |посилання_на_автора= |співавтори= |рік=19 грудня 2007 |місяць= |назва=Краеведческий музей терпит бедствие |журнал=Мелитопольские ведомости |том= |місце= |видавництво= |випуск= |сторінки= |doi= |id= |url=http://www.mv.org.ua/?newspaper=1_07_51_703 |формат= |дата_отримання= |цитати= }}{{ref-ru}}</ref>.