Таляр: відмінності між версіями

'''Та́ляр''' або '''та́лер''' (від {{lang-de|Thaler}}) — назва великої [[срібло|срібної]] [[монета|монети]], яка перебувала у грошовому обігу багатьох країн Європи в XVI–XIXXVI—XIX ст.

Обіг талера в Німеччині тривав аж до 1907, а в окремих країнах ще далі. Назву «талер» зберегли у дещо зміненій формі грошові одиниці багатьох країн світу: у англосаксонських — «[[долар]]», у Голландії — «[[даальдер]]», у Скандинавських країнах — «[[далер]]», в Італії — «[[талеро]]», у Польщі — «таляр» тощо. Лише окремі європейські країни випускали монети типу талера під іншими назвами: наприклад, Іспанія — під назвами «[[песо]]», «[[піастр]]», Франція — «[[Екю (монета)|екю]]», Англія — «[[крона (англійська монета)|крона]]», Московська Русь (згодом Росія) — «[[єфимок]]». Талери були популярними у грошовому обігу на українських землях у XVI-XVIII XVI—XVIII ст. Поширеними були талери [[Республіка Об'єднаних провінцій|Голландської республіки]], [[Іспанські Нідерланди|Іспанських Нідерландів]], [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]].

Через знецінення менших номіналів еквівалент талера в них зростав. У 1528 році один талер дорівнював 30 польським грошам, наприкінці 16 ст. вже 35-37, 1611 року -&nbsp;— сорока, 1619 року -&nbsp;— сорока п'яти, в 1620–16301620—1630 роках&nbsp;— від 60 до 75, потім&nbsp;— 90 та більше. З 1668 року та пізніше на 1 талер припадало 5-8 злотих польськими мідними монетами<ref>Зварич В. В. (автор-составитель). ''Нумизматический словарь''… С. 121</ref>.

У XVI-XVII XVI—XVII&nbsp;ст. в грошовому обігу [[Московське царство|Московського царства]] перебували дрібні срібні монети: [[копійка]] (0.48 г), [[Дєньга|деньга]] (1/2 копійки, 0.24 г) і [[полушка]] (1/4 копійки, 0.12 г)<ref name=":0">Шуст Р.&nbsp;М. &nbsp;Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. -&nbsp;— 2-ге вид., стер. -&nbsp;— К.: Знання, 2009. -&nbsp;— С.169-170</ref>, при цьому рубль був одиницею лічби. Дрібні монети були незручними у використанні, неохоче використовувались населенням, а на теріторії Гетьманщини і Прибалтики взагалі не визнавались населенням.

У цей період по всій Московській державі до товаро-грошових відносин стали активно залучати привезені в Європи талери, які в Росії називали "«єфимками"» (перші талери карбувались у місті Йохімсталь. Від назви міста пішла назва монети -&nbsp;— єфимок).

У 1654 році вперше в практиці російської монетної справи було вирішено випустити велику монету, яка б замінила собою талери. Оскільки московський рубль зробили рівним за вагою до європейських талерів -&nbsp;— 28.3 г, то рубль став дорівнювати 64 копійки, але царський уряд штучно дорівняв його до 100 копійок. Це призвело до зникнення з обігу дрібних монет, що осіли в скарбах, тому у 1655-му карбування рублів було припинене. Замість цього на московському монетному дворі почали робити надкарбування на талерах у вигляді двоголового орла і року випуску (вперше в Росії за літочисленням від Різдва Христова й арабськими цифрами) і випускати ці монети в обіг за справедливою ціною -&nbsp;— 64 копійки<ref name=":0" />.

У народі ці монети прозвали "«єфимками з признаком"». На відміну від рублів 1654 року ці монети населення приймало так само охоче, як і талери, а от на заході "«єфимки"» не визнавались.

Всього у 1655-16561655—1656 роках було випущено понад 1 &nbsp;млн "«єфимок з признаком"», вони використовувалися до [[Грошова реформа Петра І|грошової реформи Петра І]]<ref name=":0" />.

* [[Альбертусталер]]

== Джерела та література ==

* ''Котляр М. Ф.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Taler Талер, Таляр] // {{ЕІУ|10|23}}

* ''В. &nbsp;П. &nbsp;Нагребельний''. [http://leksika.com.ua/10611207/legal/taler Талер] // {{Юридична енциклопедія}}