Закон Бойля — Маріотта: відмінності між версіями

'''Зако́н Бо́йля — Маріо́тта''' — один з основних газових законів. Бойль[[Роберт уБойль]] 1662 роціроку ув результаті численних експериментальних досліджень стисливості повітря, які були виконані їмним приза постійнійпостійної температурітемператури повітря, прийшов до такого висновку:

До того ж висновку, незалежно від Бойля, прийшовдійшов {{нп|Едм Маріотт|||Edme уMariotte}} 1676 роціроку. Згодом з'ясувалося, що жоденреальні реальний газгази не підкоряється у точностіпідпорядковуються законам газового стану точно, проте, газові закони були збережені як закони гіпотетичних, реально не існуючих, [[Ідеальний газ|ідеальних газів.]]

У математичній формі це твердження записується у вигляді формули:

<math>p</math> — тиск газу; <math>V</math> — об'єм газу, а <math>C</math> — постійна в обумовлених умовах величина. У загальному випадку значення <math>C</math> обумовлюються хімічною природою, масою і температурою газу. Закон Бойля-МаріоттаБойля—Маріотта, як закон фізичного стану ідеальних газів, може бути також формульован таким чином: {{sfn|Белоконь Н.И., Термодинамика,М. Госэнергоиздат |1954|с=48}}.

<blockquote>'''Добуток [[абсолютний тиск |абсолютного тиску]] і об'єму постійної маси ідеального газу при незмінній температурі зберігає незмінну величину або, що те ж, добуток абсолютного тиску і об'єму постійної маси ідеального газу залежить тільки від температури ій хімічної природи газу''':</blockquote>