Станіслав Сломовський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
навігаційний шаблон
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:POL COA Abdank.svg|міні|праворуч|200пкс|]]
'''Станіслав Сломовський''' [[герб]]у [[Абданк]] ({{lang-pl|Stanisław Słomowski}}†22; ?&nbsp;— [[22 вересня]] [[1575]], [[Львів]]<ref>''Kaniewska I. Kaniewska.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm. 1575)…&nbsp;— S. 7.</ref>)&nbsp;— польський римо-католицький релігійний діяч, [[Львів]]ський латинський [[Архієпископ|архієпископ]] у 1565—1575 роках.
 
== Життєпис ==
== Коротка біографія ==
Народився в незаможній сімї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556)&nbsp;— [[дідич]]а Чехова&nbsp;— та його дружини Анни Старчиновської.
Народився в незаможній сімї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556)&nbsp;— [[дідич]]а Чехова&nbsp;— та його дружини Анни Старчиновської. Споріднений з краківським [[Єпископ|єпископом]] Пйотром Томіцьким, перебував в молодості на його дворі. Його братанок Ян був сервітором П. Томіцького (1530). 16 травня 1525 року разом з братанком [[Анджей Кжицький|Анджея Кшицького]] Яном записався до Краківського унівеситету. 25 січня 1526 року посів канонію Щитніцьку в Краківській катедральній капітулі (в лютому 1540 подав у відставку, 2 жовтня 1549 року поновився). З 1530-х мав тісні звязки з сестринцем А. Кшицького [[Анджей Зебжидовський|Анджеєм Зебжидовським]], став його секретарем, по смерті&nbsp;— виконавцем [[заповіт]]у. 14 лютого 1560 став [[суфраган]]ом краківським. Наприкінці березня 1565 року король пизначив архієпископом львівським, тоді звернувся до кардинала С. Гоз'юша про підтримку Римської курії. Її отримав від [[нунцій|нунція]] Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Комендоне. [[Булла|Буллою]] від 7 жовтня 1565 Папа Павло IV затвердив призначення короля. 7 грудня 1565 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду («інґрес»), від капітули його вітав Пйотр Скарґа. Григорій Чуй написав «ґратуляцію». Під час церемонії «інґресу» міська громада Львова подарувала йому срібний позолочений келих («пугар»), за який майстру-золотарю Гієроніму заплатили 54 злотих.<ref>[[Владислав Лозинський|Лозінський Владислав]]. [http://www.polona.pl/item/222670/32/ ''Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640''].— Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1889.— 109 s.— S. 56. {{ref-pl}}</ref>
 
Народився в незаможній сімї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556)&nbsp;— [[дідич]]а Чехова&nbsp;— та його дружини Анни Старчиновської. Споріднений з краківським [[Єпископ|єпископом]] Пйотром Томіцьким, перебував в молодості на його дворі. Його братанок Ян був сервітором П. Томіцького (1530). 16 травня 1525 року разом з братанком [[Анджей Кжицький|Анджея Кшицького]] Яном записався до Краківського унівеситету. 25 січня 1526 року посів канонію Щитніцьку в Краківській катедральній капітулі (в лютому 1540 подав у відставку, 2 жовтня 1549 року поновився). З 1530-х мав тісні звязки з сестринцем А. Кшицького [[Анджей Зебжидовський|Анджеєм Зебжидовським]], став його секретарем, по смерті&nbsp;— виконавцем [[заповіт]]у. 14 лютого 1560 став [[суфраган]]ом краківським. Наприкінці березня 1565 року король пизначив архієпископом львівським, тоді звернувся до кардинала С. Гоз'юша про підтримку Римської курії. Її отримав від [[нунцій|нунція]] Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Комендоне. [[Булла|Буллою]] від 7 жовтня 1565 Папа Павло IV затвердив призначення короля. 7 грудня 1565 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду («інґрес»), від капітули його вітав Пйотр Скарґа. Григорій Чуй написав «ґратуляцію». Під час церемонії «інґресу» міська громада Львова подарувала йому срібний позолочений келих («пугар»), за який майстру-золотарю Гієроніму заплатили 54 злотих.<ref>''[[Владислав Лозинський|ЛозінськийŁoziński ВладиславW]].'' [http://www.polona.pl/item/222670/32/ ''Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640''].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Gubrynowicz i Schmidt, 1889.— 109 s.&nbsp;— S. 56. {{ref-pl}}</ref>
 
В 1567 році був одним з комісарів короля при передачі Стрийського староства молодому [[Миколай Сенявський (військовик)|Миколаю Сенявському]]. За його сприяння було встановлено новий великий [[вівтар]] у [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинській катедрі]] Львова, сприяв реставрації резиденцій у Львові, [[Дунаїв|Дунаєві]]. Мав добрі стосунки з Львівською капітулою РКЦ.
Рядок 9 ⟶ 11:
У вересні 1568 року отримав право «доживоття» на села [[Оброшине]], Оленчиці Львівського староства. Брав участь в [[сеймик]]ах шляхти [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. Як [[ординарій]] Львівської архидієцезії сприяв покращенню її майнового стану (в судах добився повернення втрачених попередниками джерел доходів).
 
Після смерті [[Арсеній (Балабан)|Арсенія Балабана]]&nbsp;— батька [[Гедеон (Балабан)|Гедеона Балабана]]&nbsp;— 1569 року як львівський архієпископ РКЦ, посилачись на давнє право, за яким вони мали право представляти свою кандидатуру на посаду Львівського православного єпископа, для затвердження королю подав кандидатуру [[Іван Лопатка Осталовський|Івана Лопатки Осталовського]].<ref>''Kazimierz Chodynicki K.'' Bałaban Gedeon (im. chrzest. Hryhory) (†1607) // [[Polski Słownik Biograficzny]]:.&nbsp;— Kraków, 1935.&nbsp;— tT. І, zeszyt 1.&nbsp;— S. 249. {{ref-pl}}</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 15 ⟶ 17:
 
== Джерела ==
* ''Kaniewska I. Kaniewska.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // [[Polski Słownik Biograficzny]]:.&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1999.&nbsp;— T. XXXІX/1, zeszyt 160.&nbsp;— S. 5-75—7. {{ref-pl}}
 
{{ukr-bio-stub}}