Давньогрецька мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
відновлено довандальну версію, дооформлено |
|||
Рядок 1:
{{Грецька мова}}
'''Давньогре́цька мо́ва''' ({{lang-grc|''ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα'' та ''ἡ Ἑλληνικὴ φωνή''}})<ref>Вимова: гē геллēнікḕ ґлȭсса — гē геллēнікḕ ґлȭтта — гē геллēнікḕ фōнḗ.</ref>) — мова [[індоєвропейські мови|індоєвропейської]] групи, «пращур» сучасної [[грецька мова|грецької мови]], поширена на території грецької [[ойкумена|ойкумени]] в епоху з кінця [[2-ге тисячоліття до н. е.|2-ге тисячоліття до н. е.]] до [[V століття|5 століття]] н. е.
Давньогрецька мова — мова поем «[[Іліада]]» і «[[Одісея]]» [[Гомер|Гомера]], філософії і літератури часу Золотого століття [[Афіни|Афін]] та [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]] Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії [[Олександр Македонський|Олександра Македонського]] і царствах [[діадохи|діадохів]], давньогрецька мова була другою офіційною мовою [[Римська імперія|Римської імперії]] і основною на ранніх етапах існування [[Візантія|Візантії]] (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову).▼
Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний ([[IX століття до н. е.|9]]—[[VI століття до н. е.|6 століття до н. е.]]), класичний ([[V століття до н. е.|5]]—[[IV століття до н. е.|4 століття до н. е.]]), елліністичний ([[III століття до н. е.|3 століття до н. е.]] — [[IV століття|4 століття н. е.]]), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні [[діалект]]и.
В середні віки стає зразком [[літературна мова|літературної мови]] Візантії, отримала статус [[класична мова|класичної]] в Західній Європі в епоху [[Епоха Відродження|Відродження]] і вплинула на розвиток нових грецьких мов — [[кафаревуса|кафаревусу]] (на відміну від [[дімотіка|дімотіки]]).▼
▲Давньогрецька мова
▲
== Алфавіт давньогрецької мови ==
(У таблиці зліва направо та згори
{| align="center" class="standard"
|+
|align=center| Α α
|align=center|Β β
|align=center| Γ γ
|align=center| Δ δ
|-----
|align=center| Ε ε
|align=center | Ζ ζ
|align=center | Η η
|align=center | Θ θ
|-----
|align=center | Ι ι
|align=center | Κ κ
|align=center | Λ λ
|align=center | Μ μ
|-----
|align=center | Ν ν
|align=center | Ξ ξ
|align=center | Ο ο
|align=center | Π π
|-----
|align=center | Ρ ρ
| align="center" | Σ σ ς
|align=center | Τ τ
|align=center | Υ υ
|-----
|align=center | Φ φ
|align=center | Χ χ
|align=center| Ψ ψ
|align=center | Ω ω
|}
Рядок 49 ⟶ 53:
== Література ==
* [http://press.ucu.edu.ua/book/gretska-mova-koyne-ellinistichno-rimskogo-periodu/ Уляна Головач, Галина Шепель. Грецька мова: койне елліністично-римського періоду. Львів:
* Леся Звонська-Денисюк. Давньогрецька мова. Київ: Томіріс, 1997. ISBN 5-87498-095-4
* Леся Звонська. Давньогрецька мова. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2007. ISBN 966-594-950-0
* Леся Звонська-Денисюк. Грецька мова Нового Завіту. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2000. ISBN 966-7136-08-6
* Леся Звонська. Історія грецької мови. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2011. ISBN 978-966-439-413-7
* Джеймс Светнам. Вступ до грецької мови Нового Завіту. Львів: Видавництво ЛБА, 1995 ISBN 5-7707-8797-X
== Посилання ==
* [http://lingvowiki.info/w/Книги/Древнегреческо-русский_словарь_Дворецкого Древнегреческо-русский словарь И.
{{ling-stub}}
| |||