Шарлотта Ремплінґ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 31:
 
== Біографія ==
Дочка військовика, що став одним із командувачів [[НАТО]], Ремплінг училася в елітних навчальних закладах [[ВеликобританіяВелика Британія|Англії]] та [[Франція|Франції]]. Почавши кар'єру манекенниці, дебютувала в кіно [[1965]] епізодичною роллю. Вже наступного року Ремплінг звернула на себе увагу в чорній комедії «Дівча Джорджі», а в [[1969]] зіграла у [[Лукіно Вісконті]] в картині «[[Загибель богів (фільм)|Загибель богів]]».
 
На початку [[1970]]-х років за Ремплінг закріпилося амплуа плотських, сексуальних, часто збочених жінок. Такими були її ролі в італійських фільмах «Прощай, жорстокий брат» ([[1971]], за п'єсою [[Джон Форд|Джона Форда]] «Шкода, що вона повія») і «Нічний портьє» ([[1974]], режисер [[Ліліана Кавані]]). Фільм «Нічний портьє» про [[садомазохізм|садомазохістський]] роман між [[СС|есесівцем]] і в'язнем концтабору викликав скандал і приніс актрисі міжнародну популярність. У [[1975]] вона зіграла в екранізації роману [[Раймонд Чандлер|Раймонда Чандлера]] «Прощай, кохана», того ж року знялася в головній ролі у фільмі [[Адріано Челентано]] «[[Юппі-Ду (фільм)|Юппі-Ду]]». У [[1978]] вийшла заміж за французького композитора [[Жан Мішель Жарр|Жан Мішеля Жарра]].