НаслідкиДані антропологічних досліджень в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] публікувалися, починаючи з 1960 р., року в серії ''«Матеріали з антропології України»''<ref>''В. І. Наулко''. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?encyclopZ21ID=&terminI21DBN=Mater%D1%96aly_antropolog%D1%96i_UkrainyEIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Materialy_antropologii_Ukrainy «Матеріали з антропології України»] // {{ЕІУ|6|552}}</ref> (випуски I—VI до 1972 р.),. щоІз їхзахідноєвропейських видаєфахівців Інститутпитаннями мистецтвознавства,антропології фольклоруУкраїни тацікавилися етнографії[[Денікер АНЖозеф|Жозеф УРСРДенікер]] за(1908 і 1926), {{не перекладено|Ганс Ґюнтер|Ганс Ґюнтер|de|Hans редF. ІK.Підоплічка Günther}} (1929) та інші.
Із західноєвропейських антропологів питаннями антропології України цікавилися також Ж.Денікер (1908 і 1926), Г.Пех (1925), Г.Ґюнтер (1929), Е.Айкштедт (1934), Л.Чіпріяні (1936).
<!--Загалом, між усіма антропологічними областями України немає різких відмінностей: вони досить близькі до центральноукраїнської області, яка охоплює переважну більшість територіальних груп українського народу (понад 75 % сільської людності 1960-х років). В. Дяченко зауважив, що українці більш однорідний народ, ніж, наприклад, німці або італійці, південні й північні групи яких дуже відрізняються за антропологічним складом ([[пігментація|пігментацією]] та рядом інших ознак).
