Антропологічний склад українців: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок)
Tryhlav (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 29:
Також виходили праці (1969—1972) [[Алексєєв Валерій Павлович|Валерія Алексеєва]] котрий за краніологічними матеріалами XVII—XVIII ст. схилявся до думки що пращурами українців є [[деревляни]]. Натомість [[Алексєєва Тетяна Іванівна|Тетяна Алексєєва]] оцінювала походження за спадковістю фізичних ознак різних [[Східні слов'яни|східнослов'янських племен]] — [[Поляни (східні)|полян]], [[Волиняни|волинян]], [[Тиверці|тиверців]], [[Уличі|уличів]] та інших. У той же час, попри переважаючу східнослов'янську основу, на її думку залишилися і певні риси дослов'янського субстрату носіями якого були [[Черняхівська культура|черняхівці]] та [[скіфи]].
 
У другій половині 1960-х співробітники ІМФЕ АН УРСР, зокрема&nbsp;— [[Данилова Єлизавета Іванівна|Єлизавета Данилова]]<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=23540 Єлизавета Данилова]</ref>, Василь Дяченко, [[Лаврик Семен Семенович|Семен Лаврик]]&nbsp;— розгорнули в Україні широкомасштабні [[Гематологія|гематологічні]] дослідження метою яких було виявлення регіональних відмінностей у розподілі [[Група крові|груп крові]] систем {{не перекладено|ABO (система крові)|ABO|en|ABO blood group system}}, {{не перекладено|MNS (антиген система)|MN|en|MNS antigen system#The MN blood group}} та інших, аналіз котрих у повному обсязі було систематизовано та викладено у монографії Даниловою (1971). Вона виокремила п'ять гено-географічних областей які відрізняються між собою за значеннями генного індексу. Чотири з них входять до великої східноєвропейської гематологічної зони, а п'ята&nbsp;— карпатська&nbsp;— до північнобалкансько-карпатської. Згідно її висновків центральноукраїнська, поліська та деснянська має аналогії серед інших східнослов'янських народів, окремих груп [[поляки|поляків]] та [[Балтійські країни|балтійцями]], у той час як карпатська тяжіє до [[молдовани|молдован]], [[румуни|румунів]], [[болгари|болгарів]] та, меншою мірою, [[серби|сербів]] і [[Босняки|боснійців]] тощо. У південно-східній відзначено вплив давнього [[Іранські народи|іранського]] та [[Тюрки|тюркського]] компонентів.
 
<gallery widths="250px" heights="200px" align="center">
Рядок 37:
 
Праці з антропологічної гематології продовжила Р.&nbsp;О.&nbsp;Старовойтова<ref>[http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:54524/Source:default Р.&nbsp;А.&nbsp;Старовойтова Этническая геногеография Украинской ССР {{ref-ru}}]</ref> котра вперше увела в науковий обіг дані сивороточних систем [[гаптоглобін]]у (Hp), гамма-імуноглобуліну (Gm) та групоспецифічного компоненту (Gc).
 
В 1968-му Дяченко опублікував дані по двох [[Одонтологія|одонтологічних ознаках]] [[Наддніпрянська Україна|наддніпрянців]] відзначивши їх приналежність до західного расового стовбура. Впродовж 1970—1999 років подібні дослідження, за методикою [[Зубов Олександр Олександрович|Олександра Зубова]], а також [[Дерматогліфіка|дерматогліфічні]] проводив [[Сегеда Сергій Петрович|Сергій Сегеда]]. Зіставивши їх з соматологічними та гематологічними даними він виокремив чотири антропологічні зони -'' центральну, північну, західну'' та ''південну''
 
== Типологія ==