Антропологічний склад українців: відмінності між версіями

У другій половині 1960-х співробітники ІМФЕ АН УРСР, зокрема&nbsp;— [[Данилова Єлизавета Іванівна|Єлизавета Данилова]]<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=23540 Єлизавета Данилова]</ref>, Василь Дяченко, [[Лаврик Семен Семенович|Семен Лаврик]]&nbsp;— розгорнули в Україні широкомасштабні [[Гематологія|гематологічні]] дослідження метою яких було виявлення регіональних відмінностей у розподілі [[Група крові|груп крові]] систем {{не перекладено|ABO (система крові)|ABO|en|ABO blood group system}}, {{не перекладено|MNS (антиген система)|MN|en|MNS antigen system#The MN blood group}} та інших, аналіз котрих у повному обсязі було систематизовано та викладено у монографії Даниловою (1971). Вона виокремила п'ять гено-географічних областей які відрізняються між собою за значеннями генного індексу. Чотири з них входять до великої східноєвропейської гематологічної зони, а п'ята&nbsp;— карпатська&nbsp;— до північнобалкансько-карпатської. Згідно її висновків центральноукраїнська, поліська та деснянська має аналогії серед інших східнослов'янських народів, окремих груп [[поляки|поляків]] та [[Балтійські країни|балтійцями]], у той час як карпатська тяжіє до [[молдовани|молдован]], [[румуни|румунів]], [[болгари|болгарів]] та, меншою мірою, [[серби|сербів]] і [[Босняки|боснійців]] тощо. У південно-східній відзначено вплив давнього [[Іранські народи|іранського]] та [[Тюрки|тюркського]] компонентів.