Похорон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) |
Avatar6 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
{{Глобалізувати|дата=травень 2012}}
'''По́хорон''' ({{lang-en|funeral}}) — [[обряд]] [[поховання]] [[покійник|померлого]].
== Спосіб поховання ==
Рядок 19:
=== В українській традиції ===
В українській [[православні традиції|православній традиції]] похорон зазвичай відбувається на третій день після смерті. Люди, що мали нести [[хоругва|хоругви]], чекали на подвір'ї. До них виходив господар, або господиня, і давали кожному по калачеві і по свічці; називалися ці люди [[хрестарі]]. Якщо покійний був парубок, або дівчина, то давали їм ще й по гарній хустці — ''«бо то послідні бояри»''. Хустку прив'язували на грудях до одягу (Етн. Зб. НТШ. XXXII, 312). На [[Волинь|Волині]], якщо ховали дівчину, обдаровували всіх присутніх шишками й [[бинда]]ми, а якщо парубка, то шишками й хустками (Беньковський в К. Ст. 1896. IX 249—56). В обох випадках клали на віко коровай, а потім на кладовищі той коровай роздавали шматочками присутнім перед тим ще, як тіло клали до ями (там же ст 256). Васильєв теж писав: ''"Коли ховають дівчину, то їй розчісують коси і надівають на чоло стрічки, квітчають голову квітами і з правого боку пришивають вінок. Роблять також гильце з сосни і обквітчують його квітками з [[калина|калини]], [[барвінок (рід)|барвінку]], [[жито|жита]], [[просо|проса]] і [[ячмінь|ячменю]], і ставлять на столі. Як ховають дівчину в яму кидають туди й гильце. До [[хрест]]а прив'язують рушник, а хоругви перев'язують хустками. Домовину несуть четверо дівчат, а дві дівчини несуть віко. Їм перев'язують руки стрічками, тільки червоними. На тім світі — «Господь їй золотий віночок на голову покладе, і весілля вона таки не мине, вона собі там вибере…»'' (К. Ст. 1889 V, 635—37).
На [[Снятин]]щині, як ховали дівчину, за труною йшов один парубок, убраний ''«як під вінок», «це князь, а боками коло домовими ідуть дві дружки»'' (Етн. Зб. НТШ. XXXII, 333). І на Волині парубків на похороні неодружених звали боярами, а дівчат дружками. Якщо ховали парубка, то труну й віко несли парубки.
Рядок 64:
== Див. також ==
{{Вікіпосилання}}
* [[Віл]]
* [[спалення]] ([[кремація]])
Рядок 87 ⟶ 86:
* [[Посидини]] // Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. ''Кузеля З.''
* [[Забави при мерці]] // Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. ''Кузеля З.''
== Примітки ==▼
{{reflist}}▼
== Посилання ==▼
* [http://derevo-kazok.com.ua/folklor/pohoron.php «Похорон» — Текст казки]▼
* [http://lenta.ru/articles/2014/08/12/vampiresgraves/ Кого хоронили в «могилах вампиров»]▼
== Література ==
Рядок 101 ⟶ 93:
Т.CXХІІ. – Львів, 1915. – 212 c.
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
▲== Посилання ==
▲* [http://derevo-kazok.com.ua/folklor/pohoron.php «Похорон» — Текст казки]
▲* [http://lenta.ru/articles/2014/08/12/vampiresgraves/ Кого хоронили в «могилах вампиров»]
{{Бібліоінформація}}
{{Сім Святих Таїнств}}
|