Інтелігенція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18:
Засновник радянської держави та її головний «філософ» і ідеолог — [[Ленін|В.І.Ленін]] — концентровано цинічно, але відверто та регулярно визнавав ставлення керівної [[ВКП(б)|більшовицької партії]] до національної інтелігенції лаконічним російським словом — «говно»<ref>В.И. Ленин. Полное собрание сочинений (ПСС). Москва: Изд-во политической литературы, 1978 г. — Т. 51, стр. 48-49.</ref>. Більшовицька влада, чиїм гаслом, ідеєю та доктриною було так зване «[[комунізм|безкласове суспільство]]», після знищення в країні класів власників ([[дворянство|дворянства]], [[буржуазія|буржуазії]] та заможного селянства) також цілеспрямовано знищувала і залишки «середнього прошарку».
 
В другій половині [[20-го століття]], в часи «[[Холодна війна|Холодної війни]]» — військового протистояння з Заходом і інтенсивних [[Перегони озброєнь|перегонів озброєнь]] або так званої соціалістичної «[[Науково-технічна революція|Науково-технічної революції]]» (НТР) — [[гіпертрофія|гіпертрофії]] важкої промисловості ([[Військово-промисловий комплекс|Військово-промислового комплексу]] — ВПК) і утискання «невиробничої» сфери суспільної діяльності — [[КПРС|Комуністична партія]] змушена була визнати «корисність» залишків вітчизняного «розумового» прошарку. Згідно з останніми версіями офіційної марксистсько-ленінської «соціологічної» доктрини («[[науковий комунізм|науковим комунізмом]]»), соціалістична інтелігенція відігравала підлеглу роль між прогресивними«більш [[Революція|революційно]]-[[прогрес]]ивними» та «[[Суспільна свідомість|свідомими]]» класами «робітничім [[пролетаріат]]ом» та «соціалістичним [[колгоспне селянство|колгоспним селянством]]» (в дійсності радянська інтелигенція мусила грати підлегло-служиву роль при [[партноменклатура|партноменклатурі]]) та поділялась на «загони»: науково-технічна інтелігенція, мистецька інтелігенція, освітня інтелігенція … тощо.
 
== Антитеза: інтелігент — інтелектуал ==