Вейль часто вдавалася до дій на підтримку робітничого класу. У 1915 році, коли їй було всього шість років, вона відмовилася від вживання цукру на знак солідарності з військами, які окопалися вздовж Західного фронту. У 1919 році, в 10 років, вона оголосила себе [[більшовики|більшовчкоюбільшовичкою]]. У своєму пізньому підлітковому віці, вона стала брати участь в робітничому русі. Вона писала політичні трактати, брала участь у демонстраціях, виступала за права трудящих. Цього разу, вона вважала себе [[марксизм|марксисткою]], [[пацифізм|пацифісткою]], і профспілковою діячкою. Під час роботи в Ле-Пюї, вона заангажувалася до місцевої політичної діяльності, підтримки безробітних та страйкуючих робітників, незважаючи на критику деяких з них. В цей час з'явл'ються її перші публікації з соціальних і економічних питань, у тому числі стосовно пригнічення, свободи і численні короткі статті для журналів профспілки.
