Жмельков Владислав Миколайович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Біографія: + |
|||
Рядок 103:
Після завершення сезону його направили в Забайкальський військовий округ, а на початку 1941 року — його частину передислокували на Україну. На фронті був з перших днів, воював у роті розвідки. Неодноразово ходив за лінію фронту і брав у полон німецьких військовиків. Учасник [[Битва за Київ (1941)|Київської оборонної операції]], потім відступав до Волги. [[Битва за Київ (1943)|Визволяв Київ]] у 1943 році, а війну завершив у Берліні. Нагороджений [[Орден Слави|орденом Слави 3 ступеня]] і двома [[медаль «За відвагу»|медаллями «За відвагу»]].
1946 року повернувся до складу «Спартака», але вийти на колишній рівень гри не зміг, на це вплинуло і відсутність тренувань протягом шести років і фронтові поранення. У першому сезоні він вів суперечку з {{нп|Леонтьєв Олексій Іванович|Олексієм Леонтьєвим|ru|Леонтьев, Алексей Иванович (футболист)}} за місце в основному складі, а другого року — провів лише три матчі.
Потім переїхав до Тбілісі, спочатку виступав за армійську команду, а згодом — за [[Спартак (Тбілісі)|«Спартак»]]. За підсумком сезону-49, команда здобула путівку до елітної лиги. Дебют виявився досить вдалим, тбілісці завершили чемпіонат на 9-му місці і залишили позаду «Шахтар», київське «Динамо» і московські «Торпедо» та «Локомотив». У міжсезоння, декілька провідних гравців клубу перейшли до тбіліського «Динамо», а «Спартак» втратив місце серед найсильніших. Протягом двох сезонів Жмельков був основним воротарем команди, всього провів 53 лігових матчі (найбільше, в порівнянні з іншими клубами в його кар'єрі). Завершив виступи 1952 року у складі кишиневського [[Зімбру (футбольний клуб)|«Буревісника»]].
| |||