Страсбург: відмінності між версіями

Під час обіду, влаштованого мером Фредеріком де Дітрихом (Mayor Frédéric de Dietrich) [[25 квітня]] [[1792]] року, Клод Жозеф Руже де Ліль (Claude Joseph Rouget de Lisle) написав [[Державний гімн Франції|«Марсельєзу»]] (La Marseillaise). Статус Страсбурга як вільного міста був анульований під час [[Велика французька революція|Французької Революції]]. Фанатичні якобінці, а саме Ойлогіус Шнайдер (Eulogius Schneider), правили містом залізною рукою, поки їх не скинув із владних посад Максиміліан Робесп'єр. Протягом їхнього правління велику кількість соборів і монастирів було зруйновано або суттєво пошкоджено. Головний Собор втратив сотні своїх скульптурних композицій, які пізніше (у [[19 століття|19 столітті]]) були замінені на копії. Башта вціліла: жителі Страсбурга одягнули на неї велетенський [[Фригійський ковпак]].

 

 

Зі зростанням виробництва та торгівлі, населення міста потроїлося у 19 столітті та сягнуло 150000 осіб. Під час Франко-Прусської війни та Облоги Страсбурга місто зазнало значних пошкоджень від Прусської армії. [[24 серпня]] [[1870]] року згорів один із музеїв міста. Те ж сталося і з Муніципальною Бібліотекою із унікальною колекцією середньовічних рукописів, що містилася у колишньому Домініканському Соборі готичного стилю. Були втрачені рідкісні книжки епохи Відродження та Римські артефакти. У [[1871]] році, по завершенню війни, місто увійшло до новоствореної Німецької Імперії як частина області [[Ельзас]]-[[Лотарингія]] (Reichsland Elsaß-Lothringen), згідно із Франкфуртською Угодою, без проведення референдуму. Як частина Німецької Імперії, Страсбург відновили, побудували Нове Місто (''Neue Stadt'') із новим музеєм та новою бібліотекою. [[Страсбурзький університет]], заснований у [[1567]] році, суттєво втратив свої позиції під час Французької Революції через німецьке походження, відкрився знову у [[1872]] році. Після поразки Німеччини у [[Перша світова війна|Першій Світовій війні]] Страсбург став столицею республіки [[Ельзас]]-[[Лотарингія]], але невдовзі місто опинилося під контролем Франції.