Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 28:
Народився в селі [[Підлисся]] (тоді [[Золочівський округ|Золочівського округу]],<ref>Білий Камінь та околиці → ''Stupnicki H''. [https://polona.pl/item/3568357/43/ Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą]. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 83.</ref> [[Королівство Галичини та Володимирії]], нині [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]]) в сім'ї священика. Зокрема, мав брата Миколу, що працював якийсь час у Мізуні коло [[Долина (місто)|Долини]]<ref>''[[Горак Роман Дмитрович|Горак Р.]]'' Задля празника. У сутінках… — С. 351.</ref>. Навчався у початковій школі в [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білому Камені]], міській [[нормальна школа|нормальній школі]] (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові,<ref>''Горак Р.'' Так де ж навчався Маркіян Шашкевич? // Жовтень. — Львів : Атлас, 1987. — № 9. — С. 135—136.</ref> [[Бережанська гімназія|Бережанській гімназії]] (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій<ref>''Окаринський В.'' Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // {{ТІМС|1|75}}</ref>), був вільним слухачем [[Львівський університет|Львівського університету]].
1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном [[Величковський|Величковським]] в [[Успенська церква (Львів)|Успенській церкві]], [[Устиянович Микола Леонтійович|Миколою Устияновичем]] — [[Церква святої Параскеви П'ятниці (Львів)|церкві св. Параскеви]]). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього,
1838 року закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. За даними [[Горак Роман Дмитрович|Романа Горака]], висвячений 20 травня 1838 митрополитом [[Михайло (Левицький)|Михайлом Левицьким]]<ref name="РГ49">''Горак Р''. Задля празника. У сутінках… — С. 349.</ref>. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в [[Гумниська (Буський район)|Гумниськах]], де була плебанія в жалюгідному стані
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з [[Головацький Яків|Яковом Головацьким]] та [[Вагилевич Іван|Іваном Вагилевичем]] згуртував національно свідому молодь ([[Білинський Іван Григорович|І. Білинський]], Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, [[Ількевич Григорій Степанович|Г. Ількевич]] та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (''див.'' «[[Руська трійця]]»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка [[рукопис]]ів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у [[Будапешт]]і альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
|