Боббі Фішер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
Рядок 75:
Фішер вимагав, щоб йому організували матч проти чинного тоді чемпіона світу [[Ботвинник Михайло Мойсейович|Михайла Ботвинника]]. Коли йому сказали, що це неможливо, то він захотів зіграти проти [[Пауль Керес|Пауля Кереса]]. «Зрештою, до клубу напівофіційно покликали [[Петросян Тигран Вартанович|Тиграна Петросяна]]…». Фішер і Петросян грали швидкі партії, з яких більшість виграв Петросян<ref>Golombek, ''Golombek's Encyclopedia'', pp. 236–37. Quoted in Brady 2011, p. 93.</ref>. «Коли Боббі зрозумів, що йому не дадуть зіграти жодної класичної партії він вийшов із себе»<ref>Brady 2011, p. 94.</ref>, кажучи, що вже ситий по горло «цими російськими свинями»<ref>Johnson 2007, p. 128. Quoted in Brady 2011, p. 94.</ref>. Це розсердило радянську сторону, яка вважала Фішера своїм почесним гостем. Саме тоді югослави запросили Фішера і його сестру Джоан приїхати раніше на міжзональний турнір. Фішер прийняв запрошення і, прибувши до Югославії, зіграв два тренувальні матчі проти майстрів {{Не перекладено|Драголюб Яношевич|Драголюба Яношевича|pl|Dragoljub Janošević}} і {{Не перекладено|Мілан Матулович|Мілана Матуловича|en|Milan Matulović}}.<ref>Brady 2011, pp. 94–96.</ref>. Проти першого Фішер звів унічию обидві партії, а другого здолав у [[Белград]]і з рахунком 2½–1½<ref>Wade & O'Connell 1972, pp. 163–64.</ref>.
 
Шість перших місць міжзонального турніру виходили до [[Кандидатські турніри|кандидатського турніру]]<ref>Brady 1973, p. 25.</ref>. Більшість спостерігачів сумнівались, що 15-річний юнак без жодного міжнародного досвіду зможе фінішували в цій шістці, але Фішер сказав журналісту Міро Радойчичу, «Я можу зіграти внічию проти гросмейстерів, а крім них є іще пів дюжини „патцерів“, яких я повинен перемогти»<ref>[[Leonard Barden]], «From Portorož to Petrosian», in Wade & O'Connell 1973, p. 332.</ref><ref>Just before Larsen played Fischer in their individual game, Larsen predicted that he would be victorious, only to find out quite the opposite: «Once we were well into the tournament, Larsen, [[Fridrik Olafsson]] and I were engaged in a friendly debate over Fischer's performance. 'Lucky to have 50&nbsp;%!' quipped Larsen, who went on to say, 'I will spank that baby!'… With wisdom Fridrik supplied a thought for me, 'Watch out the baby doesn't spank you!' At that comment, Larsen waved his hand. In the very next round, Fischer crushed Larsen…» Lombardy 2011, p. 87.</ref>. Попри деякі перешкоди на шляху і не дуже вдалий початок, Фішер виконав своє завдання: після сильної кінцівки турніру його результат був 12/20 (+6−2=12) і це дозволило поділити 5–6-те місця<ref>Wade & O'Connell 1972. pp. 332–34, 347.</ref>. Радянський гросмейстер [[Авербах Юрій Львович|Юрій Авербах]] зазначив: {{цитата|Під час боротьби за шахівницею цей юнак, майже все ще дитина, показав себе справжнім бійцем, продемонструвавши вражаючу витримку, точний підрахунок й бісову винахідливість. Мене особливо вразили не лише його широкі знання теорії, але й бажання всюди шукати нових шляхів. В його грі можна було помітити неймовірний талант, але крім того відчути ту величезну кількість зусиль, які він витрачав на вивчення шахів. {{oq|en|In the struggle at the board this youth, almost still a child, showed himself to be a full-fledged fighter, demonstrating amazing composure, precise calculation and devilish resourcefulness. I was especially struck not even by his extensive opening knowledge, but his striving everywhere to seek new paths. In Fischer's play an enormous talent was noticeable, and in addition one sensed an enormous amount of work on the study of chess.<ref>Kasparov 2004, pp. 225–26.</ref>}}|40||}} Сама участь у цьому циклі розіграшів давала шахістові популярність і престиж. У п'ятнадцятирічного Фішера було мало шансів на успіх, проте він зайняв у турнірі шосте місце й кваліфікувався до турніру претендентів. Це було вже велике досягнення, за цей успіх Фішер отримав титул гросмейстера. Він був першим настільки юним гросмейстером в історії шахів. Радянський гросмейстер [[Бронштейн Давид Іонович|Давид БронштейБронштейн]] так сказав про своє враження від Фішера в Порторожі: «Мені було цікаво спостерігати за Фішером, але довгий час я не міг зрозуміти, чому цей 15-річний хлопчик грає так добре»<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, pp. 20–21.</ref>. У віці 15 років, 6 місяців і 1 день Боббі став наймолодшим шахістом за всю історію, якому вдавалося кваліфікуватися до кандидатського турніру<ref>This record stood until 1991, when it was broken by [[Judit Polgár]]. Forbes 1992, p. 171.</ref>.
 
Перед кандидатським турніром Фішер виграв чемпіонат США 1958–59, набравши 8½/11<ref>Di Felice 2010, p. 301.</ref>. Також поділив 3-тє місце (з [[Борислав Івков|Бориславом Івковим]]) на турнірі [[Мар-дель-Плата (шаховий турнір)|Мар-дель-Плата]] (10/14), на пів очка відставши від [[Людек Пахман|Людека Пахмана]] і [[Мігель Найдорф|Мігеля Найдорфа]]<ref>Di Felice 2010, p. 340.</ref>. Поділив 4-6-те місця в [[Сантьяго]] (7½/12) позаду Івкова, Пахмана і {{Не перекладено|Герман Пілнік|Германа Пілніка|en|Herman Pilnik}}<ref>Di Felice 2010, p. 356.</ref>.