Нирков Юрій Олександрович: відмінності між версіями

30 червня, Юрій Нирков по [[Комсомол|комсомольській]] путівці був відправлений на будівництво оборонних споруд під містом [[Вязьма]]. У жовтні Юрій повернувся в Москву і відразу ж отримав новийнове направлення в місто [[Карачев]] [[Брянська область|Брянської області]], пізніше у зв'язку з наступом німців на Москву його перевели в околиці міста Богородецька, який розташований поблизу [[Тула|Тули]]. Потім брав участь у будівництві оборонних споруд на річці [[Сура (притока Волги)|Сура]]. У 1942 року мобілізований до армії й направлений на навчання в Тамбовське артилерійське технічне училище.

У січні 1945 року Юрій Нирків в складі полку брав участь в операції в районі Кострина, в якій територію зайняту німецькими військами освітлювали безліччю потужних прожекторів. Після цієї операції полк з боями підійшов до [[Берлін]]а. Війну Юрій закінчив 11 травня 1945 року на вулиці Шпандау-алеї в центрі БерлінаБерліні у званні [[Молодший лейтенант|молодшого лейтенанта]].

Після закінчення війни Юрій Нирков за наказом свого командира став начальником спортивного осередку своєї частини. Команда, в якій грав Нирков, виграла змагання дивізії, корпусу і, нарешті, армії. У 1946 році його команда виграла Кубок ГСОВГГРВН.

У 1946 року в [[Група радянських військ у Німеччині|Групу радянських військ у Німеччині]] приїхав основний склад команди [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦБЧА]] і провів декілька товариських матчів. Після одного з матчів, участь в якому брав Нирков, до нього підійшов [[Тарасов Анатолій Володимирович|Анатолій Тарасов]] і запропонував перейти до ЦБЧА. Нирков довго відмовлявся від переходу, проте, надійшов наказ відрядити його ву столичну команду. Незважаючи на хворобу, його першим же літаком відправили вдо [[Москва|МосквуМоскви]]. 9 травня 1947 року він приземлився в аеропорту [[Аеропорт «Биково»|Биково]].

Спочатку Нирков виступав за дублюючий склад ЦБЧА, його команда посіла перше місце, однак в матчі проти київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] сам гравець отримав серйозну травму коліна, яку заліковував ву [[Феодосія|Феодосії]].

У сезоні 1948 року Юрій став гравцем основного складу. Разом з командою виграв чемпіонат і [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]], проте через застуду отримав ускладнення на нирках, тому взимку 1949 року лікувався в госпіталі імені Бурденка, а післязгодом, по путівці Міністерства оборони в [[Туркменістан|туркменському]] місті [[Байрамали]].

Нирков виступав за ЦБЧА до серпня 1952 року, був віце-капітаном команди. Влітку в складі [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|олімпійської збірної СРСР]] взяв участь в [[Літні Олімпійські ігри 1952|XV олімпійських іграх]], які проходили ву [[Фінляндія|Фінляндії]]. Після їх закінчення команда ЦБЧА, що формувала основу збірної, була розформована, причиною цьому послужила поразка від [[Збірна Югославії з футболу|збірної Югославії]], у політичних відносинах з якою СРСР саме мав складнощі.

Після розформування ЦБЧА Нирков виступав в команді м. [[Твер|КалінінКалініна]]. Після відродження ЦБЧА в 1954 році знову почав грати в цій команді.

Пізніше був переведений до [[Москва|Москви]], де зайняв посаду заступника начальника управління кадрів [[Академія Генерального штабу (Російська імперія)|Академії Генерального Штабу]], на якій пропрацював з 1965 по 1980 роки. У 1980 році отримав звання генерал-майора. До жовтня 1989 року був начальником управління кадрів Головного управління Генерального штабу СРСР. Пізніше працював головою Федерації футболу РРФСР і одночасно був заступником голови Федерації футболу СРСР (1990-1991). Після розпаду Радянського Союзу став головою комітету ветеранів РФС (1992-1997), в 1994-2005 - президент Фонду ветеранів армійського футболу імені Григорія Федотова. Помер [[20 грудня]] [[2005]] року на 82-му році життя у місті [[Москва]].