Замок Крижтопор: відмінності між версіями

[[Файл:Dahlbergh Krzyztopor.jpg|міні|праворуч|300пкс|Замок Кшижтопор, поземний план споруд і саду бароко, [[1655]]  р. Гравер Ерік Далберг.]]

'''За́мок Кшижтопо́р''' <ref> [[Польсько-українська практична транскрипція]] </ref> ({{lang-pl|Krzyżtopór, Krzysztopór}}), розташований у [[Свентокшиське воєводство|Свентокшиському воєводстві]] &nbsp;— відома пам'ятка архітектури Речі Посполитої доби переходу від [[маньєризм]]у до раннього [[бароко]], створена в [[1631]] - –[[1644]] роках. Назва замку перекладається як «хрест» і «сокира» (від {{lang-pl|krzyż, topór}}).

Замовником був тодішній Сандомирськийсандомирський воєвода -&nbsp;— Кшиштоф Оссолінський ( [[1587]] - –[[1645]] ). Він отримав село Уязд в [[1619]] році від батька. Кшиштоф і вирішив побудувати нову резиденцію. Перші роботи розпочалися [[1627]] року, але не були закінчені. Фундатор називав замок КшижтофорКшижтофори ({{lang-pl|Krzysztofory}}), що очевидно могло виводитись з його імені ({{lang-gr|Christophoros}}). Згодом замок отримав свою назву Кшижтопор, що було поєднанням символу віри [[Хрест]]а (кшиж -&nbsp;— {{lang-pl|Krzyż}}) та [[Сокира|сокири]] (топор -&nbsp;— {{lang-pl|Topór}}) з родового гербу Оссолінських.

Новий етап будівництва розпочався, коли до створення розкішної резиденції володар залучив талановитого архітектора [[Лоренцо Сенес]]а, представника першої, багато обдарованої генерації італійських майстрів початку 17 століття, запрошених на роботи в Речі Посполитій. Володар витратив велетенську купу грошей, яку оцінюють в 30 000 000 злотих, і не дуже обмежував творче натхнення [[архітектор]]а, якого пізніше зарахують до найоригінальніших серед тих, хто працював в 17 столітті. Будівлі створені в стилістиці переходу від [[маньєризм]]у до раннього бароко.

[[Файл:Ujazd zamek Krzyżtopór (02).jpg|міні|праворуч|300пкс|Хрест і Сокира обабіч в'їздної брами замку]]

Споруда була розповсюдженим тоді зразком палацу на фортеці («palazzo in fortezza» ). Серед них -&nbsp;— [[Підгорецький замок]] Конєцпольського ( вибудований в [[1635]] - –[[1640]] роках ), палац в селі Мурованому Мнішека тощо. В п'ятикутний двір фортеці було артистично вписано чудернацький план палацу з двома внутрішніми дворами -&nbsp;— овальним та у вигляді трапеції. Вигадливий за планом палац володаря мав чотири поверхи, службові крила -&nbsp;— по два. Як будівельний матеріал використали місцевий [[камінь]] і [[цегла|цеглу]]. Північна ділянка на терасах по-за замком була використана для створення регулярного [[сад]]у. Чотири вежі нової палацової споруди уособлювали чотири пори року, п'ятдесят дві зали -&nbsp;— кількість тижнів на рік. Новий [[палац]] зберіг рів навколо фортечних мурів і [[бастіон]]и, на яких стояли [[гармата|гармати]]. Загальна площа замку -&nbsp;— 1,3 гектара, периметр фортечних мурів -&nbsp;— сімсот ( 700 ) метрів. ( Щось подібне мав замок [[кардинал]]а Олександра Фарнезе в [[Капрарола|Капраролі]], Італія, де п'ятикутна споруда, однак, не мала відкритого назовні двору. ) Загальна площа всіх приміщень замку дорівнювала '''70 000 квадратних метрів'''. За розплануванням -&nbsp;— це безпрецедентна споруда на теренах Речі Посполитої, водночас оборонна і парадна.

Все це в роки, коли на землях Польщі вже активно працює перша генерація італійських архітекторів -&nbsp;— єзуїтів в стилі раннього бароко ( [[Джакомо Бріано]], Джованні де Россі, [[Ян Марія Бернардоні]] тощо), що працювали переважно в галузі сакральної архітектури.

Перший володар помер через рік по закінченню будівельних робіт в розкішній резиденції. Замок отримав у спадок син -&nbsp;— Бодуїн Оссолінський. Але від помер [[1649]] року, не залишивши прямих нащадків. Палац перейшов до родича з родини Калиновських. 1655 року землі і замок захопили вояки Швеції, які грабували замок на протязі двох років.

* [[Магнат]]

* Jerzy Losiński: ''Kunstdenkmäler in Polen: Krakau und Südostpolen, ein Bildhandbuch'', München/Berlin: Deutscher Kunstverlag 1984, S. 478-479478—479, ISBN 3-422-00385-1