Естонська музика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
Рядок 14:
Із проголошенням Естонської республіки 1918 року починається новий етап розвитку музичної культури цієї країни. [[1919]] року були відкриті [[Талліннська консерваторія]] та вище музичне училище у Татру, створена спілка естонських співаків, що керував проведенням співочих свят та видавав журнал «''Muusikaleht''». У [[1924]] створено оркестр естонського радіомовлення. Серед провідних естонських композиторів цього часу — [[Артур Капп|А. Капп]], [[Хейно Еллер|Х. Еллер]], [[Едвард Тубін]], [[Евальд Аав]].
 
Із завоюванням Естонії Радянським союзом 1940 в Таллінні була відкрита філармонія, Будинок народної творчості, естонське відділення [[Спілка композиторів СРСР|СК СРСР]] очолив Х. Еллер. У 1960-ті — 1980-ті роки спостерігається зростання інтересу естонських композиторів до глибинних пластів національного фольклору, серед композиторів цього напрямку виділяється [[Торміс Вельйо|Вельйо Торміс]]. На кінець 1960-х років припадає початок творчої діяльності композитора [[Арво Пярт]]а. Серед інших сучасних композиторів є [[Рене Ееспере]], [[Урмас Сісаск]], [[Ерккі-Свен Тюур]] та інші. Із сучасних музикантів — музикант електронник [[Вяхі Пеетер|Пеетер Вяхі]].
 
Високого рівня досягло музичне виконавство Естонії. Серед провідних естонських диригентів — [[Нееме Ярві]], [[Клас Ері|Ері Клас]] і [[Тину Кальюсте]], серед органістів — [[Лепнурм Гуґо|Гуґо Лепнурм]], [[Креек Кірілліус|Кірілліус Креек]], [[Авессон Лембіт|Лембіт Авессон]]. Всесвітньою популярністю користується ансамбль старовинної музики «[[Hortus musicus]]» під керівництвом Андреса Мустонена.