Ганс Зебальд Бегам: відмінності між версіями

{{othernames|БехамБегам}}

'''Зеба́льд Ганс Бега́м''' ({{lang-de|Sebald Hans Beham}}, [[1500]], [[Нюрнберг]] — [[22 листопада]] [[1550]], [[Франкфурт-на-Майні]]) — німецький [[художник]], [[графік (художник)|графік]], [[гравер]] доби [[Відродження]], учень [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]].

У [[1525]] році братів разом зі ще одним нюрнберзьким художником&nbsp;— [[Георг Пенц|Георгом ПенцоюПенцем]] ([[1500]]—[[1550]])&nbsp;— судилизасудили, їх було вислано з Нюрнберга за атеїстичні[[атеїст]]ичні погляди і висловлювання революційних ідей. У [[1528]] році СебальдЗебальд отримав дозвіл повернутися до міста. У [[1530]]&nbsp;— оселився в [[Мюнхен]]і, а пізніше, у тому ж році&nbsp;— у [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті-на-Майні]], де і жив до самої смерті, інколи відлучаючись в околиці міста, в [[Ашаффенбург]] і до [[Майнц]]у. Для додаткового заробітку тримав винний льох<ref name="Бенуа">[http://www.benua-history.ru/1131-malenkie.html Kleinmeister (Немецкая живопись в эпоху ренессанса)]// ''Бенуа А.'' Итория живописи.&nbsp;— СПб. : Шиповник, 1912–1917.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— 1913.&nbsp;— 510 с. — С. .</ref>.

СебальдЗебальд, як і його брат Бартель, належить до майстрів [[гравюра|гравюри]] малого формату, так званих ''«маленьких майстрів»'' ({{lang-de|«[[Kleinmeister]]»}}), хоча обидва працювали також і як [[живопис]]ці.

СебальдЗебальд&nbsp;— автор 270 [[гравюра|гравюр]] та 300 [[політипаж]]ів. Змальовував біблійні або релігійні сюжети (''«Адам і Єва»'', ''«Історія блудного сина»'', ''«Йосип та дружина Потіфара»'', цикл ''«Подвиги Геркулеса»'' та інші), часто звертався до сцен з життя селян і [[ландскнехт]]у (цикл ''«Гулянка селян»'' та інші).

У [[Лувр]]і зберігається розписана і підписана художником столова дошка зі сценами з життя [[цар Давид|царя Давида]]; у бібліотеці в [[Ашаффенбург|Ашаффенбурзі]]&nbsp;— чотири великі мініатюри в [[молитовник]]у [[кардинал]]а Бранденбурзького. Кілька гравюр БехамаБегама зберігаються в петербурзькому [[Ермітаж]]і.

== ПосиланняДжерела ==