Содомора Андрій Олександрович: відмінності між версіями

* здатність вслухатися;

* притаманна українській мові вимова питомих звуків (через вплив запозичень з інших мов: замість ненаголошеного «'''''о'''''» в словах «колосок», «молоко», «полотно», «соловейко», «Олена» та подібних вимовляють «'''''а'''''»; у словах «комин», «мельник», «павич», «Чигирин» та інших «'''''и'''''» наближається до «'''''і'''''»; нерідко «'''''и'''''» вимовляють як російський голосний «'''''ы'''''»; «'''''е'''''» — як «'''''є'''''»: «Лєся»,  «Лєбєдь»; «'''''г'''''» — як «'''''ґ'''»'' або «'''''х'''''» тощо);

* подвоєння приголосних (вже й пишуть не «баро'''кк'''о», а «баро'''к'''о», не «беладо'''нн'''а», а «беладо'''н'''а», що призводить до втрати мелодійності мови, а часом і до зміни лексичного значення слів: «незнище́'''нн'''а» — «незни́ще'''н'''а»); 

* збіг приголосних, як-от «'''в п'''олі», «'''вв'''ажати», «дощи'''к в л'''узі» тощо (уникаючи початкового '''«в»''', збіднюємо звукову палітру мови, а часом і семантику слова); 

* лексика: слова-синоніми, що витісняються внаслідок невиправданої заміни одним словом (замість '''«дитина», «дитя», «хлопчик», «хлоп’я́»''' і подібних вживають одне «малюк», «'''ріка'''» кажуть «'''річка'''», замість «'''гарний'''» — «красивий», замість «'''усмішка'''» — «посмішка», замість «'''візочок'''» — «коляска», замість «'''хата'''» — «дім», замість «'''череда'''» — «стадо», замість «'''зілля'''» — «трава», замість «'''обійстя'''» — «господарство», замість «'''гілля'''» — «гілки», замість «'''порепана земля'''» — «потріскана земля», замість «'''конче'''» — «обов’язково», замість «'''вдача'''» — «характер», замість «'''ковзанка'''» — «каток»); слова, замінені запозиченнями з російської (не «'''гойдалка'''» — «качелі», не «'''цукерка'''» — «конфетка», не «'''майданчик'''» — «площадка») та інших мов (замість «образ» — «імідж» та ін.); слова, витіснені з ужитку через неправильний переклад (рос. «мгновение» перекладають як «миттєвість», а не, скажімо, «момент» чи «мить», «змиг», «хвилина» тощо); 

* наголошування слів з усталеним наголосом (замість «дочка́», «нови́й», «одина́дцять», «чотирна́дцять», «Богда́н», «Рома́н», «Гуса́р», «Когу́т», «Коза́к» наголошують «дóчка», «нóвий», «оди́надцять», «чоти́рнадцять», «Бóгдан», «Рóман», «Гẏсар», «Кóгут», «Кóзак»);

* здрібнілі і пестливі форми («дитинка», «дитинонька», «дитя», «дитяточко» тощо);