Формула-1: відмінності між версіями

Гран-прі Формули-1 охоплює вихідні і починається з вільних заїздів, що проводяться протягом трьох сесій, кваліфікації, яка проводитьсявідбувається ув суботу, та самої гонки, яка проводиться у неділю. Як правило, дві сесії вільних заїздів (тривалістю по 1,5 години) проводяться в п'ятницю, одна (тривалістю в 1 годину) — у суботу, перед кваліфікацією. На [[Гран-прі Монако]] перші 2 сесії проходятьвідбуваються в четвер, а остання, так само як зазвичай — у суботу. Протягом вільних заїздів гонщики проїжджають трасу у вільному, комфортному для них режимі, щоб ознайомитися з трасою ій налаштувати болід. На кожному Гран-прі від однієї команди можуть виступати 2 пілоти у кваліфікації і гонці. Крім того у вільних заїздах у п'ятницю команда може використовуватизадіяти третього пілота, але брати участь у ній можуть тількилише 2дві машини.

У разі хвороби або інших поважних причин третій пілот може замінити нау кваліфікації ій гонціперегонах одного з основних пілотів команди, але третій пілот може бути допущений до гонки тільки якщо він брав участь у кваліфікаційних заїздах. Очки, набрані запасним пілотом в гонці, будуть нараховані на його особистий рахунок у чемпіонаті світу; у боротьбі за [[Кубок конструкторів]] ці очки будуть додані до рахунку команди, якщо б за неї виступав основний пілот. Протягом сезону за одну команду можуть виступати, набираючи для себе і для неї очки, до 4 пілотів.

Протягом більшої частини історії цього виду спорту, кваліфікаційні сесія мало чим відрізнялася від вільних заїздів. Кілька років тому це була годинна сесія під час якої пілоти могли проїхати одне [[швидке коло]]. Найшвидше коло йде в залік. На стартовому полі перед гонкою пілоти розташовувалися згідно з результатами, показаними під час кваліфікації. На відміну від багатьох інших гонок, в сучасній Формулі-1 за перемогу в кваліфікації додаткових очок не дають. У [[2004]] році кваліфікація тривала 2 години, де пілоти проходили дві сесії за підсумками яких і визначався володар [[поул-позиція|поул-позиції]]. У [[2005]] році формат кваліфікації бувбуло зміненийзмінено ій вона була розбита на дві частини. Одна в суботу, інша в неділю за 4 години до старту гонки. У суботній і недільній кваліфікаціях пілоти проїжджали одне прогрівочне ій одне швидке коло. Результати двох кваліфікацій сумувалися і загальний підсумок розподіляв місця на старті Гран-Прі. У [[2011]] році [[FIA]] повернула [[правило 107%]]. ВоноПілоти, стосуєтьсяякі тількив першоїпершій кваліфікаційної сесії — пілоти, якіквалікації поступилися в ній лідеру сесії понад 1077 %, не зможуть брати участь у гонці. Є винятки, що дозволяють стартувати тим, хто невдало провів сесію через аварію або з інших причин. Якщо на вільних заїздах гонщик показував кращі результати, то [[стюард]]и можуть дозволити йому вийти на старт. Якщо таких гонщиків декілька, їх місця на стартовому полі будуть визначені за рішенням стюардів.

Теперішній формат кваліфікації, відомий також як «нокаут», був прийнятий в [[Формула-1 — Чемпіонат 2006|сезоні 2006 року]]. Кваліфікація «нокаут» поділяється на три частини (періоди, або тури). У першому періоді дозволяється виїзд всіх машин. П'ять найповільніших не беруть участь у подальшій кваліфікації, результати 15-ти найкращих анулюютьсяне враховуються. У другому періоді дозволяється виїзд решти 15-ти машин. П'ять найповільніших машиніз них не берутьбратимуть участь у подальшій кваліфікації, результати 10-ти найкращих анулюютьсянадалі не враховуються. У третьому і останньому періоді решта десять машин, що залишилися, розігрують між собою десять перших місць на старті гонки. Ця процедура застосовназастосовується в разіза участі 20-ти машин, якщо ж їх 22, то в першому ій другому кваліфікаційному періоді вибуває по шість машин. Якщо, на думку стюардів, гонщик навмисно зупинився на трасі або створив перешкоди іншому гонщику, то його результат анулюється.

З моменту свого створення «нокаут» отримав незначні оновлення, такі як коректуваннякоригування числакількості водіїв, якеяких має бути усунутоусунено в кожному періоді, якщо змінилася загальна кількість автомобілів (з 20 пілотів у [[2009]] році до 24 у [[2010]] році)<ref>{{cite news| title =Team demise changes F1 qualifying |publisher=BBC News |date=2008-05-08 | url=http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/motorsport/formula_one/7391106.stm | accessdate =2008-07-03}}</ref>.

Перегони починаються з прогрівочного кола, щоб пілоти могли прогріти гуму і гальма на своїх [[болід]]ах. Також прогрівочне коло дозволяє пілотам перевірити стан траси та їх боліду. Обгони на прогрівочному колі заборонені. Перед ним і після його закінчення боліди шикуються на стартовому полі (стартовій решітці) згідно з результатами кваліфікації. Якщо старт бувбуло відкладенийвідкладено, прогрівочне коло повторюють, а загальнудистанцію довжину дистанціїперегонів скорочують на одне коло. Також прогрівочне коло дозволяє пілотам перевірити стан траси та їх боліду. Після його закінчення боліди знову шикуються на стартовій решітці і після сигналу [[світлофор]]а починають гонку в змагальному режимі. П'ять червоних вогнів на світлофорі засвічуються по черзі з інтервалом в одну секунду, потім всі вони одночасно згасають після невизначеного часу (як правило, менш ніж за 3 секунди), щоб сигналізувати про початок гонки. Старт може бути скасованимскасовано, якщо водій який заглохзаглух на стартовому полі, подав про це сигнал, піднявши руку. У цьому випадку здійснюється рестарт гонки, але вже без участі пілота, що його викликав. Гонка також може бути відновлена під час етапу з-зачерез серйозноїсерйозну аварії,аварію або небезпечнихнебезпечні умовумови (наприклад, сильну зливу). За рішенням стюардів гонка може стартувати за [[Автомобіль безпеки|автомобілем безпеки]], якщо існує надмірно небезпечна ситуація для її старту, така як дуже сильний дощ<ref>{{cite web|url=http://www.formula1.com/inside_f1/rules_and_regulations/sporting_regulations/8691/|title=F1 race starting regulations|publisher=Formula1.com|date=|accessdate=2010-10-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HaPpoySa|archivedate=2013-06-23}}</ref>.