[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 27:
 
=== Заснування і розбудова ===
Комплекс датують [[14 століття|XIV]]—[[18 століття|XVIII]] ст.ст.. Перша згадка — [[1358]] рік, коли, як стверджують дослідники, інок Ованес почав зводити в лісових хащах на гірському схилі церкву Сурб-Ншан на місці привезеного ще в [[13 століття|ХІІІ ст.]] ''[[Сурб-Хач (хачкар)|хачкара]]'' (каменя-хреста) із древньої вірменської столиці [[Ані]]. Саме він, хачкар (кам'яний хрест) ''Пиргчакар'' («Спаський камінь») дав назву як церкві, так і всьому комплексу.
[[Файл:Восточная стена церкви Сурб-Ншан монастыря Сурб-Хач.jpg||thumb|200px|left|''Східний мур церкви Сурб-Ншан'']]
Сама́ поява храму та облаштування в ньому єпархіального престолу [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]] обумовлена історично: це своєрідний духовний протест проти насильницького окатоличення вірменів тодішньої ''[[Кафа|Кафи]]'' (нинішньої [[Феодосія|Феодосії]]) генуезцями-[[Колонія|колоністами]]. Ріс і розбудовувався комплекс протягом п'яти століть.