[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Офіційна =
| Регулює =
| Кількість_носіїв = 38 261 000 осіб (2001)<ref>{{Ethnologue|awa|Авадхи }}</ref>
| Класифікація =
[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська сім'я]]
Рядок 21:
| ISO_639-3 =awa
}}
'''Авадхі''' ({{lang-dev|अवधी}}, інші назви: '''косалі''', '''байсварі''', '''пурбі''') — [[Індоарійські мови |індоарійська мова]], який вважається після [[СтандартнийСтандартна гінді |стандартизації хінді]] діалектом [[Хінді|останнього]]. Носії мови проживають в основному області [[Авадх]] штату [[Уттар-Прадеш]], а також в штатах [[Біхар]], [[Мадх'я-Прадеш]], в [[Делі]] і деяких районах [[Непал]]у. На авадхі розмовляють близько 2/3 носіїв [[СхіднийСхідна гінді|східного гінді]] <ref> {{книга | автор = Зограф Г.А. | заголовок= Языки Южной Азии | місце = М. | Видавництво = Наука | рік = 1990 | сторінок = | сторінки = 40}} </ref>. Авадхі сильно вплинув на формування [[ФіджійськийФіджійська гінді|фіджійського хінді]]. Для запису використовується [[деванагарі]] і скоропис [[кайтхі]].
 
У XVI-XVII століттях на літературному авадхі (в цей час другою за значимістю літературною мовою після [[брадж (мова) |брадж]]) була створена багата поезія, в тому числі поеми «[[Рамачарітаманаса]]» [[Тулсідас]]а, «[[Падмаваті]]» [[Малік Мухаммад Джаясі|Маліка Мухаммада Джаясі]] і «[[Чандаян]]» [[Маулана Дауд |Маулани Дауда]].