Грегорі Кіз: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
Далі Кіз взявся за тетралогію «Age of Unreason» (спочатку планувалася трилогія) — «Newton's Cannon» (1998; нагороджений французьким «[[Велика премія уявного|Grand Prix de l'Imaginaire]]» -2002; номінувався на «Locus» -1999 (6 місце)), «A Calculus of Angels» (1999; номінувався на Locus-2000 (9 місце), вийшов у фінал "Endeavour Award "-2000), «Empire of Unreason» (2000; висувався на Locus-2001 (21 місце)) і "The Shadows of God "(2001; номінувався на «Locus»-2002 (22 місце)).
Одним з ключових епізодів кар'єри Кіза — запрошення попрацювати над романами всесвіту «[[Вавилон-5]]», яке письменник отримав незабаром після завершення «Річкової дилогії». Для молодого автора це був шанс розповісти про себе найширшій аудиторії любителів серіалу, а значить, безлічі потенційних читачів його власних романів. Природно, Кіз не міг упустити таку можливість.
Грег написав три романи за два роки (і це не рахуючи роботи над власними світами), причому зробив це на дуже високому рівні, чим довів, що може успішно працювати і в міжавторських проектах. Згодом отримав чергову пропозицію — на цей раз про всесвіт «[[Зоряні війни |Зоряних воєн]]» від творців серії «[[Новий Орден джедаїв]]», що розповідає про вторгнення в Галактику «Зоряних воєн» войовничих прибульців [[Юужань-Вонг]]ів. Кіз став автором трьох з дев'ятнадцяти романів циклу.
| |||