Опал: відмінності між версіями

Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід ([[діатоміт]]ів, [[трепел]]ів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули [[кремнезем]]у мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними [[ґлобула]]ми. [[Спайність]] відсутня. [[Густина]] 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубийблакитний та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння.