Великий терор: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Інформація про долю розстріляних: Виправлено помилки Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
«Великий терор» отримав назву за книжкою [[Конквест Роберт|Роберта Конквеста]] The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties ([[1968|'''1968''']]) «Великий терор: сталінські чистки 30-х років». За кордоном поширений термін «Велика чистка» ({{lang-en|«The Great Purge»}}).
Масовий терор періоду вчинявся тодішньою владою країни на всій території СРСР, а також у [[Монголія|Монголії]] і [[Тува|Туві]], на підставі «спущених на місця» Миколою Єжовим цифр «планових завдань» щодо виявлення й покарання так званих [[ворог народу|ворогів народу]]<ref>[http://www.memo.ru/history/document/0447.htm Оперативный приказ народного комиссара внутренних дел союза С. С. Р. № 00447 об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и др. антисоветских элементов, 1937]
У ході кампанії до арештованих якнайширше застосовувалися [[катування]], [[вирок]]и до [[розстріл]]у, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду й негайно приводилися у виконання.
Рядок 16:
== Початок кампанії ==
Сигналом до початку масових репресій послужило [[Вбивство Кірова|вбивство Сергія Кірова]] [[1 грудня]] [[1934]] р. Цього ж дня, за ініціативою [[Сталін]]а [[Центральний Виконавчий Комітет СРСР|ЦВК]] і [[РНК СРСР]] прийняли постанову «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік» такого змісту:
Рядок 44 ⟶ 43:
== Хід та складові репресій ==
=== Чистка партії ===
З 1933 р. по 31 грудня 1934 р. проводилася «генеральна чистка» ВКП(б), продовжена до травня 1935 р., що зачепила 18,3 % з 1916,5 тисячі членів. Після її завершення почалася «перевірка партійних документів» до грудня 1935 р., що додала ще 10–20 тисяч. А 14 січня 1936 р. оголошено про «заміну партійних документів», що була здійснена до вересня 1936 р. з виключенням 18 % членів, згідно з Єжовим.
Рядок 77 ⟶ 74:
=== Репресії в армії ===
{{main|Справа Тухачевського}}
У червні 1937 також відбувся суд над групою вищих офіцерів РККА, включаючи Михайла Тухачевського. Обвинувачуваним ставилося планування військового перевороту 15 травня 1937.
Рядок 109 ⟶ 104:
У ньому говорилося:
{{Цитата box2|halign = left|quote=«Матеріалами слідства у справах антирадянських формувань установлюється, що в селі осіла значна кількість колишніх куркулів, раніше репресованих, що сховалися від репресій, що втікали з таборів, заслання і трудових поселень. Осіло багато у минулому репресованих церковників і сектантів, що були активними учасниками антирадянських збройних виступів. Залишилися майже недоторканими в селі значні кадри антирадянських політичних партій (есерів, грузмеків, дашнаків, муссаватистів, іттихадистів й ін.), а також кадри колишніх активних учасників бандитських повстань, білих, карателів, репатріантів тощо.
Частина перерахованих вище елементів, пішовши із села в міста, проникла на підприємства промисловості, транспорт і на будівництва.
Рядок 135 ⟶ 130:
=== Ліміти ===
[[Файл:Voroshilov, Molotov, Stalin, with Nikolai Yezhov.jpg|thumb|left|200px|Ворошилов, Молотов, Сталін, Єжов]]
Для кожного регіону Радянського Союзу встановлювалися ліміти за «першою категорією» (розстріл), і за «другою категорією» (ув'язнення у таборах на строк від 8 до 10 років). Загальний ліміт на репресії в усій країні становив {{formatnum:268950}} чоловік, з них розстрілу підлягали {{formatnum:75950}} чоловік. Операцію передбачалося провести протягом чотирьох місяців.
Рядок 176 ⟶ 170:
Побиття арештованих, катування, що доходили до садизму, стали основними методами допиту. Уважалося ганебним, якщо в слідчого немає жодного визнання в день.
У наркоматі був суцільний стогін і лемент, який можна було чути за квартал від наркомату. У цьому особливо вирізнявся слідчий відділ»<ref>[http://perpetrator2004.narod.ru/Great_Terror.htm Архив Єжова, опись № 13]</ref>}}
Справи про шпигунство розглядалися не трійками, а «двійкою», що складалася з Єжова й Вишинського, що розглядала їх на підставі так званих альбомів — списків обвинувачуваних із вказівкою їхніх прізвищ, імені, по батькові й іншим настановним даним, короткого змісту висунутого обвинувачення й пропозицій слідства щодо вироку.
Рядок 189 ⟶ 182:
=== Репресії відносно іноземців й етнічних меншин ===
9 березня 1936 року Політбюро ЦК ВКП(б) видає постанова «Про міри, що відгороджують СРСР від проникнення шпигунських, терористичних і диверсійних елементів». Відповідно до його ускладнюється в'їзд у країну політемігрантів і створюється комісія для чищення міжнародних організацій на території СРСР.
Рядок 225 ⟶ 217:
[[Файл:Dopolniteliny limit.GIF|thumb|Про збільшення ліміту по першій категорії в Іркутській області]]
Співробітник НКВС Комов показав:
{{цитата|«У перший же день приїзду Кульвеца було арештовано до 500 чоловік. Арешти були здійснені винятково за національними і соціальними ознаками, без наявності жодних компрометуючих матеріалів.
Рядок 269 ⟶ 260:
=== Терор у таборах ГУЛАГа й в'язницях особливого призначення ===
[[Наказ НКВС № 00447|Наказом НКВС № 00447]] від 30 липня 1937 р. передбачалося, серед іншого, розгляд трійками справ засуджених, що вже перебувають у таборах [[ГУЛАГ]]а і в'язницях (в'язницях особливого призначення). За рішеннями трійок були розстріляні близько 8 тисяч ув'язнених [[Свитл|колимських таборів]]<ref>[http://www.kolyma.ru/gulag/00447.shtml]</ref>, понад 8 тисяч ув'знених [[Дмитровлаг]]у<ref>[http://www.martyr.ru/content/blogsection/11/17/]</ref>, 1825 ув'знених [[Соловецький табір особливого призначення|соловецької в'язниці особливого призначення]]<ref>[http://hro1.org/node/619 Вспоминая Павла Флоренского]</ref>, ув'язнені інших таборів і в'язниць. Багатьом за рішенням трійок і [[Особлива нарада|особливої наради]] були продовжені строки ув'язнення.
=== Призупинення масового терору ===
==== Наказ про завершення ====
В серпні 1938 р. стали проявлятись ознаки завершення Великого терору. [[Лаврентій Берія]] обійняв 22 серпня посаду ''XXX des Stellvertreters von Jeschow<sup>?</sup>''.
Рядок 302 ⟶ 291:
== Наслідки ==
=== Інформація про долю розстріляних ===
Наказ НКВС СРСР № 00515 від 1939 р. приписував на запити родичів про долю того або іншого розстріляного відповідати, що він був засуджений на 10 років виправно-трудових таборів без права переписки й передач. Восени 1945 р. наказ був скоректований — заявникам почали тепер говорити, що їхні родичі померли природньою смертю в місцях позбавлення волі.
Рядок 314 ⟶ 301:
=== Члени родин репресованих ===
Відома фраза «Син за батька не відповідає», була вимовлена Сталіним у грудні 1935. На нараді в Москві передових комбайнерів з партійним керівництвом один з них, башкирський колгоспник Гильба, сказав: «Хоча я й син куркуля, але я буду чесно боротися за справу робітників і селян і за побудову соціалізму», на що Сталін вимовив — «Син за батька не відповідає».
|