Роберт Бойль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація, джерела |
||
Рядок 24:
'''Ро́берт Бойль''' ({{ДН|25|1|1627}}, [[Лісмор-Касл]], [[Ірландія]] — [[30 грудня]] [[1691]], [[Лондон]], [[Англія]]) — англійський [[хімік]], [[фізик]] і [[філософ]], один із засновників [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]].
Поклав початок новому напрямові у хімії, в основі якого була вимога вивчення складу речовин експериментальним методом. Уперше запровадив наукове поняття про [[хімічний елемент]]. Бойль — один із засновників якісного [[Хімічний аналіз|хімічного аналізу]]. У галузі фізики Бойль відкрив закон про залежність об'єму [[газ]]у від [[тиск]]у ([[закон Бойля-Маріотта|закон Бойля
[[Файл:boyle-hooke.jpg|thumb|Табличка на будівлі, де Бойл та Гук проводили свої експеримети в Оксфорді. ]]
Рядок 35:
Початкове виховання і навчання одержав вдома і в колегії в Ітон, а на дванадцятому році життя був відправлений батьком до Женеви, де вчився декілька років під керівництвом одного француза, а пізніше завершив своє навчання мандруванням Італією і Францією.
Повернувшись до Ірландії, Бойль після смерті батька одержав значний спадок і поселився у своєму помісті Сталльбриджі, займаючись спочатку переважно філософією і релігією. В 1654 переселився до Оксфорда, де став більш надавати перевагу заняттям фізикою і хімією, одержав ступінь почесного доктора фізики Оксфордського університету (1665), і брав участь в заснуванні Товариства наук, яке пізніше в 1668
== Наукова діяльність ==
Вивчаючи природу, він був послідовником [[Бекон Френсіс|Бекона Веруламського]], противником схоластичної філософії і надавав перевагу дослідам перед умовиводами; іноді цей підхід заважав йому робити узагальнення змісту зауважених ним явищ. Важливий фізичний закон стискання газів, який носить тепер його ім'я (закон Бойля — Маріотта), залишився б, можливо, непоміченим Бойлем, якщо б не першепочаткове зауваження його учня Річарда Таунлі щодо
У Бойлі втілювалася реакція попереднього схоластичного напрямку, що так довго панувала в науці і слугувала гальмом в дослідденні природи: всі його експериментальні роботи й твори вказують на могутнє значення досліду в фізиці і хімії. Крім відкриття закону стиску газів, а власне залежності пружності газу його об'єму, Бойль показав, що тепла вода закипає при розрідженні повітря над нею, але не узагальнив значення цього важливого досліду, тобто не показав, що [[температура кипіння]] води загалом залежить від тиску повітря та пари води на її поверхні.
Рядок 44:
Він довів, що явище [[капіляр]]ності, а власне підняття рідини у вузьких трубках, відбувається і в розрідженному просторі, чим заперечив популярної тоді думкм, що в цьому явищі бере участь [[атмосферний тиск]]. Дослід довів також, що сифон не може в розрідженному повітрі служити для переливання рідин, що дим, як і всяке інше тіло, падає, отже на нього діє сила тяжіння, що тертя тіл і гашення вапна виділяють теплоту і в розрідженному повітряному просторі.
Ці та багато інших дослідів Бойль проводив за допомогою [[Повітряний насос|повітряного насоса]],
Бойль проводив і оптичні дослідження та зробив висновок, що кольори не складають власне приналежності речовини, а походять від деяких змін, що створюються світлом на поверхні тіл, внаслідок чого вони по різному діють на зір; взагалі він вважав, що всі кольори суть видозміни білого. Необхідно було б довго перераховувати всі досліди Бойля, з яких встановлюються ті чи інші нові факт; але згадаємо про величезну силу розширення, яка виникає при замерзанні води, він довів, заморозивши воду, наповнивши нею залізну трубу; при утворенні льоду залізна труба була розірвана з одного кінця. Бойль переконався, що лід випаровується навіть при низьких температурах, що солі у змішуванні з льодом або снігом створюють охолодження і при цьому перетворюються в рідину — важливе зауваження.
Рядок 66:
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Храмов Юрій Олексійович|Храмов Ю. А.]]'' Бойль Роберт // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 37. — 400 с.
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Бойль, Роберт}}
{{Алхімія}}
| |||