Фульхенсіо Батиста: відмінності між версіями

== Життєпис ==

=== Ранні роки ===

Фульхенсіо Батиста народився [[16 січня]] [[1901]] року в місті Банес провінція [[Ольгін|Ольґін]]. Походив із селянської родини Белісаріо Батіста Палермо та Кармели Сальдівар Ґонсалес<ref>[http://cubagen.org/mil/mambi/ «Mambí Army» Data Base]{{ref-en}}</ref>. Дідусь Батисти мав іспанське, китайське та африканське коріння<ref>Havana

By Brendan Sainsbury [https://books.google.com/books?id=Nts8mp9megcC&pg=PA91&dq=Batista+fulgencio+Chinese+father&hl=en&sa=X&ei=3dz9UIGlFYjCswbEoIGYDA&ved=0CDMQ6AEwAQ#v=onepage&q=Batista%20fulgencio%20Chinese%20father&f=false]</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=XkJqAAAAMAAJ&q=Batista+fulgencio+indian+spanish+chinese&dq=Batista+fulgencio+indian+spanish+chinese&hl=en&sa=X&ei=UN_9UKPRM4LCtQazr4GACg&ved=0CGkQ6AEwCQ Fidel Castro's Road to Power, Volume 1]</ref>. Отримував освіту в початковій школі, потім навчався у вечірньому класі квакерської школи. Працював на плантаціях цукрової тростини. У 14 років влаштувався обліковцем, кравцем, розносив фрукти, працював кондуктором на залізниці<ref name="evolution">{{cite news|url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,775003,00.html|title=Evolution of a Dictator|work=Time| date=June 12, 1944 | accessdate=May 3, 2010}}{{ref-en}}</ref>.

Очолив після цього уряд [[Мануель де Сеспедес]], який також мало влаштовував сержантів. «Військовий союз», що об'єднався з низкою інших організацій виступав проти Сеспедеса, ініціював створення [[Військова хунта|Революційної хунти]], яка прийняла рішення домогтися сформування такого уряду, який зумів би протистояти американському впливу<ref name="images.library.wisc.edu">Foreign Relations of the United States: Diplomatic Papers, 1933. The American Republics: Volume V,p. 384 http://images.library.wisc.edu/FRUS/EFacs/1933v05/reference/frus.frus1933v05.i0010.pdf</ref>. До цього часу Кубу, експорт якої повністю залежав від Штатів, можна було називати напівколонією [[США]].

 

 

У ніч на [[5 вересня]] [[1933]] року хунта взяла владу в свої руки. Була утворена Урядова виконавча комісія з п'яти осіб на чолі з професором університету [[Роберто Грау Сан-Мартін]]ом. Сержанти, яким вдалося повести за собою основну солдатську масу, захопили владу в провінціях. У Тимчасовому уряді з перших днів розгорнулася боротьба між прихильниками і супротивниками контактів зі Сполученими Штатами. Глава уряду&nbsp;— Грау Сан-Мартін&nbsp;— належав до проамериканського табору. Проте США не поспішали з визнанням Тимчасового уряду. Вони пообіцяли визнати його, якщо вона доведе, що «здатне підтримати порядок». Поряд з цим, незважаючи на заклики сенату проявляти обережність, президент [[Рузвельт Франклін|Рузвельт]] все ж направив кораблі в кубинські води. Таку реакцію Вашингтона викликали плани Тимчасового уряду, які здались занадто радикальними: гасло «Куба для кубинців». Однак могутній сусід марно хвилювався. Хунта, всупереч своїм деклараціям, зосередила всі свої зусилля на проблемі визнання її Вашингтоном. Вона поспішила оголосити, що у неї немає нічого спільного з [[Комунізм|комуністами]], що вона твердо має намір виконувати договори, укладені раніше з іноземними державами, а також фінансові зобов'язання перед ними. Уряд всіляко намагалося підірвати вплив [[Профспілка|профспілок]] і направив війська на розгін робочих [[Демонстрація|демонстрацій]] і [[Мітинг|мітингів]].