Відкрити головне меню

Рубе́н Фульхе́нсіо Бат́іста-і-Сальдівар (ісп. Rubén Fulgencio Batista y Zaldívar) (нар. 16 січня, 1901, Банес, Куба — пом. 6 серпня, 1973, Марбелья, Іспанія) — кубинський державний, військовий та політичний діяч. 10-й (10 жовтня 1940 — 10 жовтня 1944) та 12-й (10 березня1952 — 4 квітня 1952) Президент Куби. Після захоплення влади у 19521959 роках — фактично диктатор.

Фульхенсіо Батиста
Fulgencio Batista
Фульхенсіо Батиста
Прапор
10-й Президент Куби
10 жовтня, 1940 — 10 жовтня, 1944
Попередник: Федеріко Ларедо Бру
Спадкоємець: Рамон Грау Сан-Мартін
Прапор
12-й Президент Куби
10 березня, 1952 — 1 січня, 1959
Попередник: Карлос Пріо
Спадкоємець: Ансельмо Альєгро-і-Міла
Прапор
10-й Прем'єр-міністр Куби
10 березня, 1952 — 4 квітня, 1952
Попередник: Оскар Ганс
Спадкоємець: Гарсія Монтес
 
Партія: Liberal Party of Cuba[d], Democratic Socialist Coalition[d], Progressive Action Party[d] і United Action Party[d]
Ім'я при народжені: ісп. Rubén Zaldívar
Народження: 16 січня 1901(1901-01-16)
Банес, Куба
Смерть: 6 серпня 1973(1973-08-06) (72 роки)
Марбелья, Іспанія
Громадянство: кубинець
Віросповідання: католицтво
Батько: Белісаріо Батиста Палермо
Мати: Кармела Сальдівар Гонсалес
У шлюбі з: Marta Fernandez Miranda de Batista[d] і Elisa Godinez Gomez de Batista[d]
Діти: сини: Фульхенсіо Рубен, Хорхе Батиста, Роберто Франциско
дочки: Мірта Карідад, Еліза Алейда
Нагороди:
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН

Медіафайли у Вікісховищі?

Його опора на олігархію, мафію та авторитарні методи правління породили в суспільстві опозицію та широкий політичний опір, в тому числі також з боку анархічних та терористичних груп. Внаслідок розгорнутої проти його режиму громадянської війни 1 січня 1959 покинув свою посаду та подався у вигнання до Домініканської республіки. Потім до Іспанії, де в 1973 помер від інфаркту на Коста-дель-Соль, неподалік від іспанської курорту Марбелья[1].

Особисте життяРедагувати

Фульхенсіо Батиста був двічі одружений. З першою дружиною Елізою Ґодінес Ґомес де Батиста (1900—1993) Батиста одружився 10 липня 1926 року. За 20 років шлюбу народила йому трьох дітей: Мирту Каридад (1927—2010), Фульхенсіо Рубена (1933—2007) та Елізу Алейда (нар.1933)[2][3]. Крім того, у Батісти була і позашлюбна, визнана ним, дочка від іншої жінки, Ферміна Лазара Батіста-і-Естевез, яка народилася у 1935 році[4][5].

У жовтні 1945 року Батиста розлучився з першою дружиною. Еліза Ґодінес залишок життя провела в Штатах. Вона померла у Флориді в 1993 році. Їх спільний з Батістою онук Рауль Кантеро III, син Елізи Алейди, нині суддя Верховного суду штату Флорида.

Ще до розлучення з Елізою Ґодінес Фульхенсіо Батиста вступив у відносини з Мартою Фернандес Міранда (1923—2006)[6], яка 28 листопада 1945 року стала його офіційною дружиною. Вона народила йому п'ятьох дітей: Хорхе Батиста Фернандеса, Роберто Франсиско Батиста Фернандеса, Карлоса Батиста Фернандеса, Фульхенсіо Хосе Батиста Фернандеса, Марту Малуф Батмста Фернандес.

Марта Фернандес Міранда померла від хвороби Альцгеймера у 2006 році, похована в Мадриді

ДжерелаРедагувати

  • The Growth and Decline of the Cuban Republic, Devin-Adair Company, New York, 1964
  • Cuba Betrayed, Vantage Press, New York, 1961

ПриміткиРедагувати

  1. Batista Dies in Spain at 72. New York Times. August 7, 1973. 
  2. «Son of former Cuban leader dies»[недоступне посилання з травень 2019]. Pensacola News Journal. November 9, 2007.
  3. Fulgencio Ruben Batista на сайті Find a Grave (англ.)
  4. Batista Will and $3,270,000 Reported Found. The News Tribune (Fort Pierce, FL). AP. 25 Jan 1959. с. 11. 
  5. Widow of Cuban strongman Batista dies. 5 October 2006. Процитовано 25 March 2016. 
  6. Marta Fernandez Batista на сайті Find a Grave (англ.)

ПосиланняРедагувати