Фульхенсіо Батиста

кубинський військовий, державний діяч

Рубе́н Фульхе́нсіо Бат́иста-і-Сальдівар (ісп. Rubén Fulgencio Batista y Zaldívar; 16 січня 1901 — 6 серпня 1973) — кубинський державний, військовий та політичний діяч, десятий і дванадцятий Президент Куби. Після захоплення влади у 19521959 роках — фактично диктатор.

Фульхенсіо Батиста
ісп. Fulgencio Batista Zaldívar
Прапор
Прапор
10-й Президент Куби
10 жовтня 1940 — 10 жовтня 1944
Попередник: Федеріко Ларедо Бру
Наступник: Рамон Грау Сан-Мартін
Прапор
Прапор
12-й Президент Куби
10 березня 1952 — 1 січня 1959
Попередник: Карлос Пріо Сокаррас
Наступник: Ансельмо Альєгро-і-Міла
Прапор
Прапор
10-й Прем'єр-міністр Куби
10 березня 1952 — 4 квітня 1952
Попередник: Оскар Ганс
Спадкоємець: Хорхе Гарсія Монтес
 
Ім'я при народженні: ісп. Fulgencio Batista
Народження: 16 січня 1901(1901-01-16)[1][2][…]
Банесd, United States Protectorate over Cubad
Смерть: 6 серпня 1973(1973-08-06)[4][1][…] (72 роки)
Марбелья, Франкістська Іспанія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: цвинтар Сан-Ісідроd[2]
Країна:  Куба
Релігія: римо-католик[d]
Партія: Liberal Party of Cubad (1949), Democratic Socialist Coalitiond (1944) і Progressive Action Partyd (1959)
Батько: Белісаріо Батиста Палермо
Мати: Кармела Сальдівар Гонсалес
Шлюб: Marta Fernandez Miranda de Batistad і Elisa Godinez Gomez de Batistad
Діти: сини: Фульхенсіо Рубен, Хорхе Батиста, Роберто Франциско
дочки: Мірта Карідад, Еліза Алейда
Нагороди:
Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Grand Cross of the Military Merit - White Badge

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Його опора на олігархію, мафію та авторитарні методи правління породили в суспільстві опозицію та широкий політичний опір, в тому числі також і з боку анархічних і терористичних груп. Унаслідок розгорнутої проти його режиму громадянської війни 1 січня 1959 залишив свою посаду та подався у вигнання до Домініканської Республіки. Потім до Іспанії, де 1973 помер через інфаркт міокарда у Коста-дель-Соль, неподалік від іспанського курорту Марбелья[5].

Біографія

ред.

Ранні роки життя

Фульхенсіо Батиста народився 16 січня 1901 року у кубинському місті Банес,що знаходиться в провінції Ольгін.Його батьками були Белісаріо Батиста Палермо та Кармела Сальдівар Гонсалес, кубинці, які брали участь у боротьбі з Іспанією за незалежність. Мати назвала його Рубеном і дала йому своє прізвище Сальдівар, батько ж не хотів реєструвати сина під прізвищем Батиста. До 1939 в записах суду міста Банес він був записаний як Рубен Сальдівар.

А в 1939 році, коли він став кандидатом у президенти під ім'ям Фульхенсіо Батиста,було виявлено, що такої людини юридично не існує, і судді було виплачено 15 000 кубинських песо (близько 15 000 доларів США за тодішнім курсом) за усунення невідповідностей у документах[6].Через дуже скромне походження Батисті довелося почати працювати в дуже ранньому віці. Працював на виробництві цукрової тростини. Батиста активно займався самоосвітою, відвідував вечірню школу і, як стверджують, жадібно читав книжки. Батиста був мулатом, але, за деякими даними, у його жилах також текла і китайська кров.

У 1921 році він приїхав у Гавану і поступив на військову службу до кубинської армії.[7]

Особисте життя

ред.

Фульхенсіо Батиста був двічі одружений. З першою дружиною Елісою Годінес Гомес де Батиста (1900—1993) він одружився 10 липня 1926 року. За 20 років шлюбу дружина народила трьох дітей: Мірту Карідад (1927—2010), Фульхенсіо Рубена (1933—2007) та Елізу Алейду (нар. 1933)[8][9]. Крім того, у Батісти була й позашлюбна, визнана ним, дочка від іншої жінки, Ферміна Ласара Батиста-і-Естевес, яка народилась 1935 року[10][11].

У жовтні 1945 року Батиста розлучився з першою дружиною. Еліса Годінес решту життя провела у США. Вона померла у Флориді 1993 року. Їхній спільний з Батистою онук, Рауль Кантеро III, син Еліси Алейди, нині суддя Верховного суду штату Флорида.

Ще до розлучення з Елісою Годінес Фульхенсіо Батиста вступив у стосунки з Мартою Фернандес Мірандою (1923—2006)[12], яка 28 листопада 1945 року стала його офіційною дружиною. Вона народила від нього п'ятьох дітей: Хорхе Батисту Фернандеса, Роберто Франсіско Батисту Фернандеса, Карлоса Батисту Фернандеса, Фульхенсіо Хосе Батисту Фернандеса та Марту Малуф Батисту Фернандес.

Марта Фернандес Міранда померла від хвороби Альцгеймера 2006 року, похована в Мадриді.

Примітки

ред.
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Batista Dies in Spain at 72. New York Times. 7 серпня 1973.
  6. fata, CubaNet (2007). His give name was Ruben Zaldivar (Spanish) . CubaNet. Процитовано 30.11.2007. [Архівовано 2007-11-30 у Wayback Machine.]
  7. René Dayre Abella (6 лютого 2008). http://www.lacasaazul.org/LindenLaneMagazineVolumen4/ReneDayreAbellaLaPieldelaMemoria.htm. http://www.lacasaazul.org/LindenLaneMagazineVolumen4/ReneDayreAbellaLaPieldelaMemoria.htm (Іспанська) .
  8. «Son of former Cuban leader dies»[недоступне посилання з травня 2019]. Pensacola News Journal. November 9, 2007.
  9. Fulgencio Ruben Batista на сайті Find a Grave (англ.)
  10. Batista Will and $3,270,000 Reported Found. The News Tribune. Fort Pierce, FL. AP. 25 січня 1959. с. 11.
  11. Widow of Cuban strongman Batista dies. 5 жовтня 2006. Процитовано 25 березня 2016.
  12. Marta Fernandez Batista на сайті Find a Grave (англ.)

Джерела

ред.
  • The Growth and Decline of the Cuban Republic, Devin-Adair Company, New York, 1964
  • Cuba Betrayed, Vantage Press, New York, 1961

Посилання

ред.