Петрушевич Євген Омелянович: відмінності між версіями

Мирним шляхом перебрати владу у Галичині не вдалося. Через реальну загрозу приєднання Галичини до Польщі провівпровід УНРади під керівництвом К. Левицького та Військовий комітет на чолі з [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Дмитром Вітовським]] здійснили [[1 листопада]] 1918 переможне повстання у Львові й на теренах Галичини та Буковини («[[Листопадовий чин]]»). 1 листопада проголошено утворення Української Держави колишніх австро-угорських земель (з 13 листопада 1918 р. [[ЗУНР]]), а 9 листопада сформовано її перший уряд (з 13 листопада — [[Державний секретаріат ЗУНР|Державний Секретаріат]]). У краї розгорнуто національно-державне будівництво. Розв'язана поляками війна і запеклі бої у Львові не дали змоги Євгену Петрушевичу повернутися до краю. Він прибув до [[Станіславів|Станіславова]], куди після втрати Львова перебрався провід ЗУНР, і [[3 січня]] [[1919]] р. провів першу сесію УНРади, на якій було ухвалено закон про Злуку з УНР. Після урочистого проголошення та схвалення [[Акт Злуки|Акта злуки]] у Києві [[22 січня]] увійшов до складу [[Директорія УНР|Директорії]].