В своєму русі по небесній сфері Меркурій і Венера ніколи не йдуть далеко від Сонця (Меркурій — не далі 18° — 28°; Венера — не далі 45° — 48°) і можуть перебувати або на схід, або на захід від нього. Момент найбільшого кутового видалення планети на схід від Сонця називається '''східною''' або '''вечірньої елонгацією'''; на захід — '''західною''' або '''ранкової елонгацією'''.
При східній елонгації планету видно на заході незабаром після заходу Сонця. Рухаючись зі сходу на захід, тобто '''[[зворотний рух планет|зворотним рухом]]<ref>{{А-Е-С|Зворотний рух планет|166|z1}}</ref>''' (в астрології використовується термін — - "«ретроградним рухом"»<ref>[http://good-know.com/retrogradni-planeti-v-2016-rotsi/ Ретроградні планети в 2016 році]</ref>), планета спочатку повільно, а потім швидше, наближається до Сонця, поки не ховається в його променях. Цей момент називається '''нижнім з'єднанням''' (планета проходить між Землею і Сонцем). Через деякий час стає видно на сході незадовго до сходу Сонця. Продовжуючи зворотний рух, вона досягає західної елонгації, зупиняється і починає рухатися з заходу на схід, тобто '''прямим рухом''', наздоганяючи Сонце. Наздогнавши його, вона знову стає невидимою — настає '''верхнє з'єднання''' (в цей момент Сонце опиняється між Землею і планетою). Продовжуючи прямий рух, планета знову досягає східної елонгації, зупиняється і починає зворотний рух — цикл повторюється.
