Історія судоустрою України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 29:
На Гетьманщині діяли у 1648—1763р р. козацькі державні суди. Вони поділялися на провінціальні суди ([[сільський суд|сільські]], сотенні, полкові), при чому кожний вищий суд був апеляційною інстанцією для нижчого, та на центральні суди: Генеральний Військовий суд, Генеральна Військова Канцелярія і суд гетьмана. Генеральний Військовий суд, що існував при гетьманській резиденції, був спершу найвищим судом країни, але згодом допускалися апеляції від нього до Генеральної Військової Канцелярії, яка, на додаток до апеляційного суду, була судом [[Суд першої інстанції|першої інстанції]] для генеральної старшини, полковників, бунчукових товаришів і гетьманських «протекціоністів». Суд гетьмана виникає з його прероґатив як зверхнього судді держави з правом судити усі справи в першій або апеляційній інстанції. У системі судів того часу діяли також міські, сільські, домініальні і духовні суди.
Велика [[Судова реформа в Гетьманщині|судова реформа]] гетьмана [[Кирило Розумовський|К. Розумовського]] 1760 — 63р р., що спиралася на зразках судової системи Литовського Статуту, замінила козацькі державні суди на земські, городські (полкові) та [[підкоморський суд|підкоморські]] із реформованим Генеральним Військовим судом на чолі.
На [[Запорізька Січ|Запорізькій Січі]] судами нижчого порядку були суди курінних отаманів і паланкових полковників, вищого — суди військового судді, кошового отамана і Січової Ради. Проти вироків військового судді можна було апелювати до кошового отамана або до Січової Ради. Кошовий суддя був зверхнім суддею і тільки в мирний час можна було апелювати проти його вироків до Січової Ради.
| |||